Перегляд за Ключові слова "History of Ukraine"

Зараз показуємо 1 - 20 з 589

Адреса важнейших правительственных, общественных и частных учреждений г. Харькова
(Харьков : Типография И.М. Аничкина, Рыбная улица № 38., 1915) Харьковское общество любителей природы; Харківське товариство любителів природи
З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Бетонова революція
(Харків : Держвидав України, 1931-10) Кандиба, Федір Львович
На бадьорій мові бетону слово трактор — одне з перших слів. Тракторний завод мав бути залізобетоновим і багато тисяч ваґонів з цементом, скаллям і піском повинні були пережувати бетономішалки, перевезти вагонетки і укласти бетонярі. Бетон — це темпи. Бетон визначав темпи і мав вирішити долю будівництва, долю майбутнього Харківського тракторного заводу і тих п'ятдесяти тисяч радянських «Інтернаціоналістів» щороку, що їх так нетерпляче чекають необсяжні радгоспні та колгоспні лани. Треба було опанувати бетоном, зробити його слухняним і вірним в руках будівництва. Це стало очевидним з самого початку. І проте сірі німецькі бетономішалки Кайзера, на пашпорті яких визначено, що бетономішалка може давати 240 замісів за вісім годин — давали 30 — 40 замісів. Люди возили бетон тачками. Теслярі, що робили опалубку і арматурники, що укладали залізний кістяк майбутнього залізобетону, не звикли ані до бетономішалки, ані до бетону. І бетономішалки відпочивали з кожної нагоди — вони чекали скалля, піску, цементу. Вони зупинялися через те, що не було води або електричного струму. Вони і стояли поки підготують роботу, щоб можна було далі укладати бетон... Бетономішалки, що стояли без діла, — замість жорстви, піску та цементу, жерли народні гроші, дефіцитну робочу силу і, що найголовніше, — з'їдали високі темпи роботи, без яких не можна було за рік збудувати завод-велетень.
Биографический словарь бывших питомцев Первой Харьковской гимназии за истекшее столетие. 1805–1905
(Харьков : «Русская Типо-Литография» , Московская, 14., 1905) Чеканов, Н.А.
Приплетена кн.: Список воспитанников, окончивших курс в Первой Харьковской гимназии за столетний период ея существования – 1805–1905 гг. – Харьков : Типография «Южного Края», 1903. – 26 с.
Битва за Днепр
(Москва: ОГИЗ Государственное издательство политической литературы., 1944) Исаев, Федор Михайлович; Ісаєв, Федір Михайлович
Красной Армии пришлось форсировать Днепр на огромном фронте, протяжением в 700 километров, и именно там, где он наиболее широк и многоводен, т. е. на среднем и нижнем его течении. Огромную трудность представляло то, что возвышенный западный берег, находившийся в руках противника и заранее подготовленный им к обороне, господствует над восточным берегом. Перед Красной Армией на противоположном берегу могучей реки стоял сильный, оснащённый всеми средствами современной военной техники противник, оборонявшийся с предельным упорством и ожесточением. Тем не менее советские войска чрезвычайно быстро форсировали Днепр, захватили плацдармы на его западном берегу, расширили их, несмотря на отчаянное сопротивление противника, и развили затем свои наступательные операции на сотни километров в глубину. В битве за Днепр можно различить четыре этапа: первый этап — операция на подступах к Днепру и выход к реке (сентябрь); второй этап — форсирование Днепра, захват плацдармов на правом берегу, прорыв рубежа реки Молочной и изоляция Крыма (октябрь); третий этап — расширение захваченных плацдармов, Киевская и Гомельская операции, отражение контрнаступления противника на Киевском направлении (ноябрь и большая часть декабря); на этом этапе битва за Днепр перерастает в битву за Правобережную Украину; четвёртый этап — переход Красной Армии в дальнейшее наступление.
Будуємо соціялістичний Харків
(Харків : ДВОУ «Молодий більшовик», 1932) Харківський міський комітет ЛКСМУ
Харківський комсомол перший прийшов на допомогу проектним організаціям, що плянують майбутнє місто — столиці. Харківський комсомол конкретною допомогою Діпромісту, розгортанням масової роботи щодо залучення суспільної уваги, популяризацією змісту та значіння робіт у генеральному пляні Харкова допомагає збудувати соціалістичну столицю УСРР. Питання будівництва, зокрема плянування соціялістичної столиці повинно стати за актуальне питання кожної комсомольської організації, кожного осередку й комсомольця.
В дні вітчизняної війни
(Київ ; Харків : Радянський письменник, 1941) Бажан, Микола Платонович; Василевська, Ванда Львівна; Корнійчук, Олександр Євдокимович
Фашистські листівки розкидаються над лісами і глибокими ярами на зайнятій українській території. Зміст цих листівок такий: „Українці, бій закінчений. Ми перемогли. Навіщо ви стріляєте нам у спину, нападаєте на наші обози, вбиваєте наших солдатів? Це неблагородний вчинок. Виходьте з лісів, припиніть стрільбу ; неблагородно стріляти з лісу, нападати вночі на наші частини. Це не війна, а бандитизм, і ми за це будемо поголовно розстрілювати".
В часы досуга. – 1922. – 15 октября (№ 11)
(Харьков : Кооперативное издательство «Пролетарий». Типография ВУЦИК., 1922-10-15) б/а
Еженедельное литературно-художественное и сатирическое приложение к газете «Пролетарий». Выходило в Харькове в августе — октябре 1922 г. (12 номеров). Приложение печаталось на 8 стр., с одноцветными иллюстрациями. Отдельно от газеты «Пролетарий» не продавалось.
В часы досуга. – 1922. – 22 октября (№ 12)
(Харьков : Кооперативное издательство «Пролетарий». Типография ВУЦИК., 1922-10-22) б/а
Еженедельное литературно-художественное и сатирическое приложение к газете «Пролетарий». Выходило в Харькове в августе — октябре 1922 г. (12 номеров). Приложение печаталось на 8 стр., с одноцветными иллюстрациями. Отдельно от газеты «Пролетарий» не продавалось.
В часы досуга. – 1922. – 8 октября (№ 10)
(Харьков : Кооперативное издательство «Пролетарий». Типография ВУЦИК., 1922-10-08) б/а
Еженедельное литературно-художественное и сатирическое приложение к газете «Пролетарий». Выходило в Харькове в августе — октябре 1922 г. (12 номеров). Приложение печаталось на 8 стр., с одноцветными иллюстрациями. Отдельно от газеты «Пролетарий» не продавалось.
Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
"Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
Виробництво на Україні
(Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.
В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.
Внешняя торговля Украины в 1918 году
(Киев : Издание Всероссийского Центрального Союза Потребительских Обществ, 1919) Андерсон, Оскар Николаевич; Андерсон, Оскар Миколайович
Воля непреложна
(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе , Харків ., 1941) Тичина, Павло
Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, батьківщино люба золотая ! Це знову напад? З ворогом двобій? — Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! Чого від тебе ворогу потрібно? За що свою він злість зганяє дрібно? Бо ти єдина, вільна на весь світ. В тобі свобода й сонце, ясен цвіт! (Павло Тичина).
Восстановим детские ясли
(Москва : Издательство «Правда», 1944-01) Мухина, Е.
Восстановление лесного хозяйства Украины
(Харьков : Издательский отдел Наркомзема, 1923) Марченко, Александр Григорьевич; Марченко, Олександр Григорович
По данным, имеющимся в Лесном Управлении НКЗ, общая площадь лесов УССР равняется 3.217. - 42 дес. В границах лесных массивов имеются удобные лесные площади, велесные угодья, неудобные пространства, как, напр., болота, наконец, дороги и просеки. Предварительные обследования лесов Украины показывают, что у нас удобной лесной площади имеется всего на всего 2.878 874 дес., что составляет 88°/0 общей площади лесов. Остальные 338.968 дес., т. е. 12% общей площади лесов, приходятся на нелесные угодья, неудобные пространства, дороги и просеки. Удобная лесная площадь частью покрыта лесом, частью непокрыта. Из 2.878.874 дес. удобной лесной площади покрыто лесом 1.876.763 дес., т.е. 64%. Остальные 870 527 дес. удобной лесной площади, или 36%. приходятся на невозобновившиеся лесосеки и небольшие поляны.
Відгуки Разіновщини в Харкові
(Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». Перша друкарня Державного Видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1931-02) Горбань, М.
Матеріали Білгородського стола Розрядного Приказу стовбець № 687, дають деякі дані про відгуки разіновщини в самому Харкові. 1670 року восени, коли саме Слобожанщину охопив вогонь повстання, з наказу центрального уряду, мобілізовані були місцеві козачі команди для боротьби проти разіновців. Дуже велику енергію в цій боротьбі виявив сумський полковник Гарасим Кондратьєв. Але й харківський полковник Григорій Донець, представник заможнішої частини козацької старшини, настановлений на полковника після бурхливих подій і повстання в Харківському полку 1668 року, теж вирушив з козаками свого полку на боротьбу проти разіновців. За опірний пункт для цієї боротьби ставав Чугуїв, де перебував чугуївський воєвода. До Чугуєва мали прибути й сумський полковник Гарасим Кондратьев, і полковник рейтарського строю Михайло Гопт.
Вісник природознавства. – 1927. – № 1 (липень)
(Харків : Харківське наукове товариство, 1927-07) б/а
Орган Природничої секції Харківського наукового товариства. Редакційна колегія: заслуж. проф. Микола Білоусів, проф. Степан Рудницький і проф. Олександер Яната.
Вісник природознавства. – 1927. – № 3–4 (вересень-жовтень)
(Харків : Харківське наукове товариство. Держдрукарня «Харків-Друк», 1927-09) б/а
За рішенням президії ХНТ від 18 березня 1927 року природнича секція товариства розпочала видання «…щомісячного журналу «Вісник Природознавства», розміром на 4 друкованих аркуші…».
Вісник природознавства. – 1928. – № 2 (лютий)
(Харків : Харківське наукове товариство. Держдрукарня «Харків-Друк», 1928-02) б/а
Повені на Підкарпатті XII—XVIII в. Давні наші літописи є доволі скупі на звістки про повені. Нашу увагу звернено тут тільки на повені, що були в Галичині, на Підкарпатті. Привід до цього дає нам остання катастрофальна повінь карпатських рік в серпні минулого 1927 року. Перша літописна записка, що відноситься до Галичини, а саме до Дністра під Галичем, є з 1164 р. „Того ж року була повінь („поводь") велика в Галичі; божим допустом, як умножився дощ, несподівано, в один день і в ніч пішла вода з Дністра велика на болоння і дійшла аж до Викового болота і потопила людей більше як 300, що були пішли з сіллю з Удеча; і багато людей здіймали з дерев і вози, що їх вода позакидала, а богато инших потонуло; і було у них збіжжя сильно дороге на ту зиму". (Іпат. під 6672). Літопис на жаль не подає, в якому місяці була ця Дністрова повінь; із згадки про дорожнечу на хліб виходило б, що повінь не дала зібрати збіжжя, отже була десь літом чи в осени. (Іван Крипякевич)
Вісник природознавства. – 1928. – № 3–4 (березень–квітень)
(Харків : Харківське наукове товариство. Перша друкарня «Комуніст», 1928-03) б/а
За рішенням президії ХНТ від 18 березня 1927 року природнича секція товариства розпочала видання «…щомісячного журналу «Вісник Природознавства», розміром на 4 друкованих аркуші…». Єдиний на Україні загально-природничий науково-популярний журнал. Орган Природничої секції Харківського наукового товариства. Редакційна колегія: заслуж. проф. Микола Білоусів, проф. Степан Рудницький і проф. Олександер Яната.