8. Українські видання

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/8

До колекцій цього розділу надходять електронні версії книг або періодика до 1860 р. видання, що надруковані українською мовою незалежно від території або будь-якою мовою (гражданським чи латинським шрифтом) на території сучасної України.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книги 8, 9, 10, 12
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка двенадцатая. Месяц декабрь
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816-12) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка десятая. Месяц октябрь
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816-10) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка девятая. Месяц сентябрь
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816-09) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка восьмая. Месяц август
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816-07) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книги 2, 3, 4, 7
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а
    10 числа июня в 5 часов утра город наш был обрадован прибытием Его Императорского Высочества, Государя Великого Князя Николая Павловича. Городские жители, ожидавшие с великим нетерпением прибытия Высокого Посетителя, горя желанием узреть Брата обожаемого всеми Монарха, толпами собирались к назначенному для пребывания Его Высочества дому… (Василий Муратов).
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Часть третья. Месяц июль
    (Харьков : В университетской типографии, 1816) б/а
    10 числа июня в 5 часов утра город наш был обрадован прибытием Его Императорского Высочества, Государя Великого Князя Николая Павловича. Городские жители, ожидавшие с великим нетерпением прибытия Высокого Посетителя, горя желанием узреть Брата обожаемого всеми Монарха, толпами собирались к назначенному для пребывания Его Высочества дому… (Василий Муратов).
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Часть вторая. Месяц апрель
    (Харьков : В университетской типографии, 1816) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка третья. Месяц март
    ([Харьков : В университетской типографии], 1816) б/а
    Каждый месяц будет выходить одна книжка; три таких книжки составят часть, а четыре части полное годовое издание. «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка вторая. Месяц февраль
    ([Харьков : В Университетской типографии], 1816) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.