Перегляд за Дата публікації

Зараз показуємо 1 - 20 з 11215

[Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].
(1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский
[Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.
Новый мир (статьи 1904-1905)
(Москва: Издание С. Дороватовского и Чарушникова, 1) Богданов, Александр Александрович; Богданов, Олександр Олександрович
Один год управления Малороссиею гр. П.А. Румянцева (1767)
(1) Владимирский-Буданов, Михаил Флегонтович; Владимірський-Буданов, Михайло Флегонтович
Всеобщая организационная наука (Тектология). Ч.1
(С.-Петербург : Издание М.И. Семенова, 1) Богданов, Александр Александрович; Богданов, Олександр Олександрович
Акты по управлению Малороссиею гр. П.А. Румянцева, за 1767 г.
(1)
Русалка : оповiдання
(Коломия : Галицька Накладня Якова Оренштайна, 1) Барвiнок, Ганна
Памяти Ивана Петровича Сокальского
(Х., 1) Сумцов, Николай Федорович; Сумцов, Микола Федорович
Памяти Ивана Петровича Сокальского. In memory of Ivan Petrovich Sokalskiy.
Краткое историко-статистическое обозрение Императорского Харьковского университета
(Б.м., 1) Рославский-Петровский, Александр Петрович; Рославський-Петровський, Олександр Петрович
Сравнительное изучение народного быта и поэзии
(1) Буслаев, Федор Иванович; Буслаев, Федір Іванович
Аналитическая геометрия : [Лекции проф. Деларю, записанные И. Галузевским]
(Б.м., 1) Деларю, Даниил Михайлович; Деларю, Данило Михайлович
Курс политической экономии. Т.2. Вып.1 : Торговый капитализм
(Москва, Петроград : Издательство «Коммунист», 1) Богданов, Александр Александрович; Степанов, Иван Иванович; Богданов, Олександр Олександрович; Степанов, Іван Іванович
Книга о дворянах и старых малороссийских чинах
(1)
Рукопис кінця XVIII – початку XIX ст., відомий під назвою «Книга о дворянах и старых малороссийских чинах», є збірником копій Височайших і сенатських указів, розпоряджень, які стосуються слобідсько-українських полків і чинів Війська Донського, Імператорських рескриптів, листів високопоставлених чиновників, тобто всього того, що може мати значення при підтвердженні дворянських прав лівобережного малоросійського шляхетства.
Служба Софии, Премудрости Божией
(1)
Ймовірно, цей рукопис є списком складеної в 1-й половині XVII століття (до 1646 р.) князем Симеоном Шаховським поліелеосної «Службы Софии Премудрости Божии, яже в Великом Нове граде». Молитвам передує умовляння – повчання читачеві.
Країна колядок : I. Дійство перше. II. Білий антракт. III. Дійство друге. IV. Вересневий фінал : збірка віршів
(Б.м. : Б.в., 1)
«… Несмілий підходжу до традиції рідної землі». (Б.І. Антонич).
Elementa le geometricum, ex Evclidis geometria
(Vienne : Singrenn, 1528) Voegelin, Johanne
Елементарна геометрія за Евклідом. Видана Йоганном Сінгреном 1528 р. у Відні.
Травник : [Рукопись из библиотеки Ивана Грозного]
(Б.м., 1534) б/а
Рукопись написана в 1534 г. и является первым переводом на русский язык немецкой инкунабулы «Hortus Sanitatis» («Сад здоровья» (Любек, 1492). В Травнике дается краткая характеристика многим лекарственным растениям, которая сопровождается детальными иллюстрациями. По мнению российских исследователей, это единственная книга, достоверно принадлежавшая Ивану Грозному. Травник является уникальным памятником народной медицины XVI в. Травник 1534 года («Благопрохладный вертоград здравию») – рукопись из Постельной казны Ивана Грозного. В рукописи 688 глав, из них 542 посвящены описаниям растений («трав»), а 146 – описаниям «каменьев» или «бисеров». В разделе, посвященном «травам», список является лицевым, почти каждой его главе соответствует рисунок. Рукопись проиллюстрирована. Большинство рисунков, которые выполнены пером в соответствии с изображениями переводимого оригинала – любеческого издания 1492 года. Расположение рисунков на листах варьируется, но рисунок, как правило, сопровождает заголовок. Каждое растение, веточка, цветок изображены в деталях и в разных положениях. Встречаются также изображения людей, козерога, водомета. «Сиа книга преведена бысть с немецкого языка на словенский. А перевел полоняник литовской, родом немчин, любчянин. И справедливый же чтец да ходит по каноном, разсужая болести, не осужая составившаго, ни паки пишущаго, понеже опись и недомышление где небывает? Разсудный ж, то разсужает, а не оуразумному осужати составившаго, ни паки пишушаго, понеже опись и недомышление где не бывает? Разсудный ж то разсужает. А неоуразумному осужати составившаго како достоит? Писана лета 7042 (1534), окончена мая 4….»; История загадочной библиотеки Ивана Грозного - одна из популярных тем для журналистских сенсаций и "исторической" беллетристики. Сама легенда об огромном количестве греческих и латинских рукописей, принадлежавших византийским императорам, спасённых после падения Константинополя в 1453 г. и привезённых в 1472 г. в Москву Софьей Палеолог - невестой великого князя Ивана III, неслучайно вызывает интерес учёных вот уже около двух столетий...
Constitutiones Livonicae, post submotum ex Livonia Moschum, á Serenissimo Stephano Poloniae rege, sancitae
(Cracoviae [Kraków] : Nicolai Scharffenberger, 1583) б/а
Перська рукописна збірка віршів Хакіма Рокна Масіхі
(1638) Хаким Рокна Масихи; Хакім Рокна Масіхі
Диван (диван (перс.) – поетична збірка одного автора в літературах Близького та Середнього Сходу) перських віршів Хакіма Рокна Масіхі датується 1638 роком. Передбачається, що збірка поезій – оригінал, написаний під диктування автора його каліграфом. Рукопис приваблює своїм вишуканим оформленням: перші дві сторінки кожного з чотирьох розділів збірки являють золоте поле з візерунком у вигляді хмар, на тлі яких написаний текст. На початку кожного розділу вміщено художню різнокольорову заставку з квітковим орнаментом. Назва написана білими літерами на золотому тлі. Текст на сторінці поділено на дві частини вертикальною орнаментованою кольоровою смугою. Кожна сторінка обрамлена золотою рамкою із синьою кінцівкою. Обкладинка зверху обтягнута чорною шкірою, а всередині – червоною. Кришки прикрашені тисненням із журавлями, а на обороті – тиснення синьо-золотого орнаменту. Рукопис був подарований бібліотеці Харківського університету в 1904 році Б.Г. Філоновим, колишнім вихованцем юридичного факультету Харківського університету, першим головою правління Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка), відомим харківським колекціонером та меценатом
Hippika tо jest o koniach księgi
(Cracoviae (Kraków): Typis Academicis (w drukarnię Lukasza Kupisza) Cracovia (Krakow): Typis Academicis (v drukarne Lukasha Kupisza), 1647) Dorochostajski, Krzysztof M.; Дорогостайский, Кшиштоф
Кшиштоф Дорогостайский (1562-1615) был маршалом Великого Княжества Литовского, происходил из знаменитого протестантского рода. Автор книги «Hippika o koniach» («Книга о лошадях»), первое издание которой вышло в 1603 г. в Кракове. Выдержало несколько переизданий. «Гиппика» состоит из четырех частей, посвященных истории лошадей, правилам коневодства и верховой езды, учению о конской сбруе, болезням лошадей и пр. Книга богато иллюстрирована. Третье издание книги 1647 г. является достаточно редким и имеет большое значение как литературный памятник и как источник бесценной информации об истории коневодства. Krzysztof Dorogostaisky (1562-1615) był marszałkiem Wielkiego Księstwa Litewskiego, pochodzi od znanej rodziny protestanckiej. Autor książki «Hippika o koniach» («Book of koni»), po raz pierwszy ona jest opublikowana w 1603 roku w Krakowie, wytrzymała kilka wydań. «Gippika» składa się z czterech części, poświęconych historii koni, zasady hodowli koni i jazdy konnej, nauka o uprzęży koni, choroby koni, itp. Książka jest bogato ilustrowana.Trzecie wydanie tej książki w 1647 r. ma wielkie znaczenie jako zabytek literacki i jest źródłem bezcennej informacji na temat historii hodowli koni. Krzysztof Dorogostaisky (1562-1615) was a Marshal of the Grand Duchy of Lithuania, came from a well-known Protestant family. He is the author of the book «Hippika o koniach» («The Book of horses»), first published in 1603 in Krakow. It carried off several reprints. «Gippika» consists of four parts devoted to the history of horses, the rules of horse breeding and horse riding, the instruction of the horse harness, horse diseases etc. The book has a lot off illustrations. The third edition of the book in 1647 is quite rare and has a great importance as a literary monument and a source of invaluable information about the history of horse breeding.
A. Persivs Datowcipny wierszopis rzymski
(W Krakowie [Kraków] : W druk. Krzysztofa Schedlá, 1651) Persivs, А.; Персій, А.