8. Українські видання

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/8

До колекцій цього розділу надходять електронні версії книг або періодика до 1860 р. видання, що надруковані українською мовою незалежно від території або будь-якою мовою (гражданським чи латинським шрифтом) на території сучасної України.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 38
  • Ескіз
    Документ
    Учреждение для воспитания бедных девиц от Харьковского общества благотворения
    (Харьков : В университетской типографии, 1812)
    Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Высочайше утвержденные правила Харьковского общества благотворения
    (Харьков : В университетской типографии, 1812)
    Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Практический опыт о редком посеве хлебных семян, Новороссийской губернии и уезда. Помещика Надворного Советника Павла Халчевского
    (Санкт-Петербург : При Императорской Академии наук, 1802) Халчевский, Павел; Халчевський, Павло
    Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Известие о Филотехническом обществе, составившемся в Харькове 17 генваря и Высочайше утвержденном 10 марта сего 1811 года
    (Харьков : В университетской типографии, 1811) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь Назарович
    Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Известие о винокуренном снаряде Каразина, изданное по поводу объявления, которое было напечатано при 44м № Московских ведомостей 1808 года
    (Харьков : В университетской типографии, 1808)
    Конволют РК ХГУ 469857. З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Известие о Филотехническом обществе. Изданного в последних числах апреля месяца 1811 года, продолжение первое
    (Харьков : В Университетской типографии, 1811) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь Назарович
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книги 8, 9, 10, 12
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка двенадцатая. Месяц декабрь
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816-12) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.
  • Ескіз
    Документ
    Украинский вестник на 1816 год. Книжка десятая. Месяц октябрь
    (Харьков : В Университетской типографии, 1816-10) б/а
    «Украинский вестник» (1816-1819 рр.) – перший на Україні літературно-художній, науковий та громадсько-політичний місячник, видання якого тривало чотири роки. Ініціатором його видання був професор словесності Харківського університету Іван Срезневський (1770-1820), видавцями-редакторами – талановиті публіцисти й організатори Євграф Філомафітський (1790-1831), Розумник Гонорський (1791-1819). Журнал мав відділи науки й мистецтва, красного письменства і “суміші”. Першим із тогочасних видань «Украинский вестник» відкрив відділ місцевої хроніки – харківські записки, котрий вів Григорій Квітка-Основ’яненко. Певний час існував також відділ дитячого читання, а потім – закордонних відомостей. Тираж журналу – 500 примірників, поширювався по всіх містах Слобідської України, Півдня Росії, а також у Петербурзі, Москві, Ризі, Варшаві, Тифлісі та ін. «Украинский вестник» користувався широкою популярністю. Найбільшим здобутком журналу слід назвати публікацію на його сторінках естетичних праць Р.Гонорського, художньої прози І.Вернета, української поезії П.Гулака-Артемовського. Сміливі виступи журналу привернули увагу місцевої та столичної цензури і на початку 1820-го року було “припинено його негайно”.