1. Рукописи та рукописні книги

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1

До цього розділу надходять будь-які рукописи та рукописні книги (повні тексти або фрагменти), що створені до XVII ст. включно, а починаючи з XVIII ст. - лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту.

Переглянути

Фільтри

1687 - 169911740 - 17531

Налаштування

Кінцева дата: 1819Ключове слово: search.filters.subject.manuscript

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Универсал гетмана Иоанна Мазепы значному товарищу войсковому пану Ивану Ломековскому…: [Универсал датирован 7 сент. 1687 г. и скреплен подлинной подписью И. Мазепы и гетманской войсковой печатью]
    (1687) Мазепа, Иван Степанович; Mazepa, Ivan Stepanovich; Мазепа, Іван Степанович
    Універсал, що закріплює володіння селами Верба і Вишеньки з усіма угіддями, що відносяться до них («полями, грунтами, пожитками, в тому числі млинами»), виданий значковому товаришеві Івану Ломековському 7 вересня 1687 р. Універсал підписаний Іваном Мазепою і, скріплений військовою печаткою, що до сьогодення не збереглася. Універсал написаний російською мовою з великою кількістю українізмів.
  • Ескіз
    Документ
    [Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].
    (1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский
    [Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.
  • Ескіз
    Документ
    Ρητορικής τέχνης σύνοψις καΐ πεΰσιν καΐ απόκρισιν, συντεθεισα παράτου σοφωτόαου μεγά λου ρήτορος τής μεγάλης εκκλησίας κυρίου Αλέξανδρου Μαυροχορδατου του Βυζαντίου
    (1753) Маврохордат Візантійський, Олександр; Маврохордат Византийский, Александр; Mavrohordatas of Byzantine, Alexander; Μαυροχορδατου, Αλέξανδρου; Mavrohordato, Alexander; Маврокордато, Александр
    Огляд риторичного мистецтва в питаннях і відповідях, складений наймудрішим і великим оратором Церкви Господньої Олександром Маврохордатом Візантійським. - 1753. Риторичний "катехізис". Складається з трьох книг: 1. Книга 1 - (τί εστί ρητορική "Що таке риторика?") - присвячена загальним питанням риторики. 2. Книга 2 - (περί διαθέσεως "Про розташування") - розглядає питання організації тексту. 3. Книга 3 - (περί εύφραδ'ιας "Про витонченість мови") - присвячена тронам і фігурам; більша частина цієї книги побудована як глосарій. У рукописі є декілька сторінок, що не відносяться до книги Олександра Маврохордата: уривки, що коментують якийсь релігійний текст (арк.2Ь, 126Ь); текст, присвячений питанням граматики (арк.8Ь); уривки якогось глосарія (арк. І25Ь). Рік створення рукопису 1753 (зазначений на арк.9). Рукопис написаний середньогрецькою мовою, одним переписувачем, за винятком 1-го аркуша; прикрашений декількома кольоровими заставками та ініціалом; розмір - 210 х 160, обсяг - 127 арк. Оправа картонна зі шкіряним корінцем. Рукопис добре зберігся, має штамп „У.Х.". З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Цей електронний ресурс представлений також у Світовій цифровій бібліотеці (WDL) - http://www.wdl.org/ru/item/14756/