1. Рукописи та рукописні книги
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1
До цього розділу надходять будь-які рукописи та рукописні книги (повні тексти або фрагменти), що створені до XVII ст. включно, а починаючи з XVIII ст. - лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту.
Переглянути
Документ Breslau. Leipzig. Berlin. Drezden = Бреслау. Лейпциг. Берлин. Дрезден : [ Заметки И.П. Осипова, находившегося в заграничной научной командировке в Европе](Б.м., 1906) Осипов, И.П.Шифр рукописи 713-р 1435/с.Документ Ρητορικής τέχνης σύνοψις καΐ πεΰσιν καΐ απόκρισιν, συντεθεισα παράτου σοφωτόαου μεγά λου ρήτορος τής μεγάλης εκκλησίας κυρίου Αλέξανδρου Μαυροχορδατου του Βυζαντίου(1753) Маврохордат Візантійський, Олександр; Маврохордат Византийский, Александр; Mavrohordatas of Byzantine, Alexander; Μαυροχορδατου, Αλέξανδρου; Mavrohordato, Alexander; Маврокордато, АлександрОгляд риторичного мистецтва в питаннях і відповідях, складений наймудрішим і великим оратором Церкви Господньої Олександром Маврохордатом Візантійським. - 1753. Риторичний "катехізис". Складається з трьох книг: 1. Книга 1 - (τί εστί ρητορική "Що таке риторика?") - присвячена загальним питанням риторики. 2. Книга 2 - (περί διαθέσεως "Про розташування") - розглядає питання організації тексту. 3. Книга 3 - (περί εύφραδ'ιας "Про витонченість мови") - присвячена тронам і фігурам; більша частина цієї книги побудована як глосарій. У рукописі є декілька сторінок, що не відносяться до книги Олександра Маврохордата: уривки, що коментують якийсь релігійний текст (арк.2Ь, 126Ь); текст, присвячений питанням граматики (арк.8Ь); уривки якогось глосарія (арк. І25Ь). Рік створення рукопису 1753 (зазначений на арк.9). Рукопис написаний середньогрецькою мовою, одним переписувачем, за винятком 1-го аркуша; прикрашений декількома кольоровими заставками та ініціалом; розмір - 210 х 160, обсяг - 127 арк. Оправа картонна зі шкіряним корінцем. Рукопис добре зберігся, має штамп „У.Х.". З фонду Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Цей електронний ресурс представлений також у Світовій цифровій бібліотеці (WDL) - http://www.wdl.org/ru/item/14756/Документ [Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].(1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский[Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.Документ Аналитическая геометрия : [Лекции проф. Деларю, записанные И. Галузевским](Б.м., 1) Деларю, Даниил Михайлович; Деларю, Данило МихайловичДокумент Грибные паразиты высших растений Харьковской и смежных губерний. Выпуск 3. Пиреномицеты(Харьков, 1919) Потебня, Александр Афанасьевич; Страхов, Тимофей Даниилович; Потебня, Олександр Опанасович; Страхов, Тимофій Данилович«В таком виде фрагменты названной работы обнаружены были в материалах А.А. Потебни, в лаборатории Фитопатологического отдела ХОС-ХОС после его смерти в 1919 году. …Попытки, предпринятые Т.Д. Страховым совместно с А.С. Бондарцевым и В.А. Траншелем, довести фрагменты из работы А.А. Потебни до состояния рукописи, пригодной для печати, не увенчались успехом (1923–1926 гг.)». (Т. Страхов).Документ [Дневник и литературные наброски. 20 октября 1908 г. – 3 мая 1911 г.](Б.м., 1911) Крусман, Владимир ЭдуардовичШифр рукописи: 700-р 1388/с.Документ [Дневник и литературные наброски. 21 апреля 1904 г. – 18 декабря 1909 г.](1909) Крусман, Владимир ЭдуардовичШифр рукописи: 425-р 536/с.Документ [Дневник и литературные наброски. 27 сентября 1897 г. – 14 августа 1899 г.](1899) Крусман, Владимир Эдуардович; Крусма, Володимир ЕдуардовичШифр рукописи: 424-р 534/с.Документ Записка к Егору Ивановичу [Колтуновскому] от 15 апреля [1842 г.](1842) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичДокумент Историческое краткое собрание о преосвященных епископах, архиепископах и митрополитах богоспасаемого града Суждаля [Суздаля]: из различных летописцев собранное впретечении 763 лет…1753 года(1753) Анания Федоров; Федоров, АнанияСписок із зібрання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.М. Каразіна – один із найраніших у рукописній традиції творів Ананії Федорова.Документ Книга о дворянах и старых малороссийских чинах(1)Рукопис кінця XVIII – початку XIX ст., відомий під назвою «Книга о дворянах и старых малороссийских чинах», є збірником копій Височайших і сенатських указів, розпоряджень, які стосуються слобідсько-українських полків і чинів Війська Донського, Імператорських рескриптів, листів високопоставлених чиновників, тобто всього того, що може мати значення при підтвердженні дворянських прав лівобережного малоросійського шляхетства.Документ Новий зведений реєстр (dеftеr) санджака Хекеш, санджака Салазкірд із санджаком Такман, що припадає на рік дев'ятсот дев'яностий та тисячний від гіджри пророка ...([1572-1592, 1633-1634])Опис турецьких дефтерів здійснено А.П. Ковалевським у виданні: «Ковалевский А.П. Описание восточных рукописей Центральной научной библиотеки Харьковского государственного университета / А. Ковалевский // Библиография Востока. – Москва; Ленинград: Изд. Акад. Наук СССР, 1935. – Вып.7. – С.93-115».Документ Отчет о занятиях в первом полугодии 1884 года оставленного при университете стипендиатом кандидата Павла Лейкфельда(Харьков, 1884) Лейкфельд, Павел Эмильевич; Лейкфельд, Павло ЕмільєвичДокумент Перська рукописна збірка віршів Хакіма Рокна Масіхі(1638) Хаким Рокна Масихи; Хакім Рокна МасіхіДиван (диван (перс.) – поетична збірка одного автора в літературах Близького та Середнього Сходу) перських віршів Хакіма Рокна Масіхі датується 1638 роком. Передбачається, що збірка поезій – оригінал, написаний під диктування автора його каліграфом. Рукопис приваблює своїм вишуканим оформленням: перші дві сторінки кожного з чотирьох розділів збірки являють золоте поле з візерунком у вигляді хмар, на тлі яких написаний текст. На початку кожного розділу вміщено художню різнокольорову заставку з квітковим орнаментом. Назва написана білими літерами на золотому тлі. Текст на сторінці поділено на дві частини вертикальною орнаментованою кольоровою смугою. Кожна сторінка обрамлена золотою рамкою із синьою кінцівкою. Обкладинка зверху обтягнута чорною шкірою, а всередині – червоною. Кришки прикрашені тисненням із журавлями, а на обороті – тиснення синьо-золотого орнаменту. Рукопис був подарований бібліотеці Харківського університету в 1904 році Б.Г. Філоновим, колишнім вихованцем юридичного факультету Харківського університету, першим головою правління Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка), відомим харківським колекціонером та меценатомДокумент Письмо к Тимофею Ивановичу [Селиванову] от 2 июля 1838 г.(1838) Каразин, Василий Назарович; Каразіна, Василь НазаровичДокумент Письмо в Совет Харьковского университета от 12 мая 1817 г.(1817) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичДокумент Письмо к Василию Сергеевичу [Комлишинскому] от 8 октября 1837 г. Харьков(Харьков, 1837) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичПро передачу Каразіним В.Н. до бібліотеки Імператорського Харківського університету таблиці відстаней між портами Чорного моря.Документ Письмо к Н. Н. Новосильцеву от 24 марта 1803 г.(1803) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичДокумент Письмо к Тимофею Ивановичу [Селиванову] от 1 мая 1832 г.(1832) Каразин, Василий Назарович; Каразін, Василь НазаровичДокумент Письмо Н.Н. Каразина к Михаилу Мартыновичу [Алексеенко] по случаю его пребывания в Харькове, от 21 декабря 1892.(1892-12-21) Каразин, Николай НиколаевичВласноручний лист відомого художника, письменника Миколи Миколайовича Каразіна.