Періодичні видання ХХ ст.
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/3104
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Пані Х. Алчевська (з нагоди ювілею)(Харків : Друкарня "Печатное Дело", 1912-05-13) б/аДокумент Вторая Международная конференция революционных писателей : доклады, резолюции, прения(Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1931) б/а«На основании решения Второй Международной конференции революционных писателей в 1931 году интернациональный журнал «Литература мировой революции» начинает выходить вместо «Вестника иностранной литературы».Документ Питання про судоплавність П. Дінця за доби Гаскойна(Луганське. «Радянська школа», був. «Освіта Донбасу». Орган Луганського Окрпаркому, Окр. Інсп. Нар. Освіти та Донецького І.Н.О., 1929) Фесенко, В.О.Думку над питанням про шляхи степової Україні… було розбуджено під час будування Луганського ливарного заводу. Гірництво найбільшою від усіх інших галузів господарства мірою потрібує доброї комунікації. Кам'яновугільна промисловість, що зародилася з моменту заснування Луганського заводу, постановила на черзі дня шукання досконаліших транспортових засобів. Про це досить виразно свідчать архівні справи Луганського ливарного заводу за доби Гаскойна. Поміж указів Берг-колегії за 1805 рік схоронився цінний у цьому відношенні документ: «Мнение господина инженер генерала-лейтенанта Де-Воланта о расчистке Донца» от 30-го марта 1805 г. (аркуші 143—150).Документ Молодняк. – 1937. – № 1 (січень)(Київ : Молодий більшовик. 4 республ. полігр. ф-ка УПКТ, 1937-01) б/а...Пушкіна заслали в Катеринослав. 6 травня 1820 р. Пушкіна на казенний кошт уже мчала кур'єрська поштова трійка з Петербурга на наддніпрянську Україну. Два тижні в дорозі. Лише вірний кріпак Микита Тимофійович Козлов був його супутником. Звернувши з Білоруського тракту, поїхав через Чернігівську, Полтавську і Катеринославську губернії. Поштовий маршрут був тоді такий: Добрянка, Борова, Буровка, Роїще, Чернігів (тут у готелі «Царьград» Пушкін зупинявся), Горбова, Жуківка, Дрімайлівка, Ніжин, Почакін, Обичев, Прилуки, Махнівка, Пирятин, Іванівка, Лубни, Сотниківка, Хорол, Семенівка, Жуки, Рублівка, Кременчук; далі дерев'яним мостом через Дніпро Пушкін переїхав на правий берег) і 16—18 травня прибув до Катеринослава. (Косарик Д. "Пушкін на Україні").Документ Край угля и железа (очерк)(С.-Петербург: Типография «Улей», 1913-04) Сурожский, П.Современник – ежемесячный журнал литературы, науки, истории, искусства, общественной жизни и политики.Документ Как живет донецкий шахтер(1913) Покровский, П.А.Повторяем — убийственные санитарно-бытовые условия шахтеров делают Донецкий район гнездом и распространителем всяких эпидемий. Отрицать это невозможно, и всеми силами надо протестовать против такой роли донецкой промышленности, вытекающей из недопустимого отношения горнопромышленников к нуждам рабочих. (П.А. Покровский).Документ Жилища для рабочих на рудниках Донецкого бассейна(С.-Петербург: Типография П.П. Сойкина, 1906-07) Пальчинский, П.И.Документ Украинская жизнь. – 1912. – №6(Москва : Типография П.П. Рябушинского, 1912) б/аРедактор-издатель Я.А. Шеремецинский. Журнал выходит на русском языке в обычном формате ежемесячников книжками размером 5–6 печатных листов. Задачу «Украинской жизни» составляет служение интересам и нуждам 30-миллионного украинского народа и ознакомление общества с украинским национальным движением.Документ Внешкольное образование. – 1919. – № 2–3(Москва : Внешкольный отдел НКП, Типография М.И. Смирнова, 1919) б/аДокумент Углекопы(С.-Петербург : Типография Товарищества «Общественная Польза», 1905-03) Рысс, П.Я.Мы не ошибемся, сказав, что в 1905 г. углекопов в России: было maximum 85 тысяч человек; ибо по сравнению с 1901 годом добыча угля в 1905 г. сократилась на 20°/о. Мест добычи угля у нас несколько; крупнейшими являются Донецкий и Домбревский (в Польше) бассейны. В первом добывается 65% общего количества угля (в 1902 г. добыто угля во всей РОССИИ 1.005 мил. пуд., в Донецком бассейне!) — 671 мил. пуд.) и занято почти 75% всех углекопов России (из 105.688 чел. за 1902 г. в Дон. бас.—76.031 чел.).