4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 31
  • Ескіз
    Документ
    Перемога : збірник творів харківських поетів
    (Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, 1948)
    «…В чужім краю, в передгрозовій тиші, згадавши Харків, стали ми нараз і ближчі один одному й рідніші – це Батьківщина так ріднила нас. Ми згадували корпуси Держпрому, і нашу площу – світлу, золоту, і, школяреві кожному знайому, Тараса постать бронзову в саду…» (Михайло Аронс).
  • Ескіз
    Документ
    Воля непреложна
    (Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе , Харків ., 1941) Тичина, Павло
    Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, батьківщино люба золотая ! Це знову напад? З ворогом двобій? — Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! Чого від тебе ворогу потрібно? За що свою він злість зганяє дрібно? Бо ти єдина, вільна на весь світ. В тобі свобода й сонце, ясен цвіт! (Павло Тичина).
  • Ескіз
    Документ
    Ручай : поезії
    (Харків : Харківське книжково-журнально-газетне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе., 1945) Черняков, Марк
    Коли б ти знала, як оце буває, Як люди мовчки крізь вогонь ідуть, Як, не сказавши слова, умирають І вірність перед смертю бережуть,— Коли б ти бачила його в той вечір, Як завжди тут — до пояса в багні, Пригнічені тяжким безсонням плечі І в погляді невичерпаний гнів,— Ти зрозуміла б все, що треба знати: Як тяжко нам було перемогти Й яка душа була в того солдата, Дружиною якого звалась ти! (Марк Черняков)
  • Ескіз
    Документ
    Збірник пісень Вітчизняної війни. Складено з творів композиторів Харкова до річниці визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників
    (Харків : Видавництво «Соціалістична Харківщина». Друкарня «Мистецтво»., 1944)
    "Напередодні Вітчизняної війни Харківська Спілка Радянських Композиторів являла собою один з найміцніших творчих колективів на Україні, що складався з 36-ти композиторів та музикознавців. Потрапивши під час евакуації до братніх національних республік Радянського Союзу, харківські композитори, з одного боку, значно збагатили свою музичну мову вивченням на місці музичного фольклору цих республік і, з другого боку, своєю творчістю внесли багато цінного в розвиток музичної культури братніх республік. Треба також відзначити творчу роботу харківських композиторів у військових частинах. Композитор Лебединець за свою роботу в Академії ім. Молотова та у військових частинах Середньоазіатської Військової Округи одержав звання заслуженого діяча мистецтв Узбекської РСР. На конкурсі в Ашхабаді на похідну червоноармійську пісню Мейтус одержав першу премію, а Файнтух на конкурсі Середньоазіатської Військової Округи за свою стройову пісню „Зеленые фуражки" одержав третю премію. Повернувшись до рідного Харкова, наші композитори, ще з більшим піднесенням і творчим підйомом взялись до творчої праці. За короткий час поновлення роботи Спілки з'явилось багато творів, значне місце серед яких складають твори, присвячені визволенню Харкова: Лебединець—„Харківським дивізіям"; Тіц—„Навіки наш"; Гайдамака—„Пісня про Харків"; Дашевський—„Последняя почесть" (пісня пам'яті генерала Ватутіна); Нахабін—„Ой, поля, ви, поля"; Борисов—„Вперед в наступленье". За час відновлення роботи Харківської Спілки Композиторів члени Спілки—музикознавці закінчили ряд цікавих науково-дослідницьких робіт. Так, наприклад, кандидат мистецтвознавчих наук, професор Міклашевський закінчив свою цікаву працю „Музичне життя Харкова" від його заснування до наших часів. Доцент Тюменева закінчила дослідницьку роботу на тему: „Чайковський і українська народна пісня". Цю збірку вибраних пісень Харківська Спілка Композиторів склала до річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників. До цієї знаменної роковини колектив харківських композиторів приходить, як що і не в тому складі, як це було до війни, але знову згуртований як і раніше, навколо Спілки Композиторів і сповнений творчого ентузіазму в ім'я Вітчизни, в ім'я перемоги над заклятим ворогом, яка вже не за горами".
  • Ескіз
    Документ
    Промова на 75 конгресі британських тред-юніонів у Саутпорті 8 вересня 1943 року
    (Харків : Українське державне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе., 1943) Швернік, Михайло Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    За високі врожаї махорки
    (Київ ; Харків : Державне видавництво сільськогосподарської літератури. Друкарня Державного видавництва сільськогосподарської літератури УРСР "Комуніст", Харків., 1945) Бугай, Самсон Митрофанович
    До Вітчизняної війни Україна славилась високими врожаями махорки. Середній урожай цієї культури становив 24—25 центнерів з гектара, а багато колгоспів збирали й по 40—50 центнерів. По сто і більше центнерів з гектара збирало чимало ланок. Серед них славиться найвищими і сталими врожаями ланка депутата Верховної Ради СРСР, орденоносниці Палажки Явдокимівни Шолом з колгоспу ім. Ворошилова, Варвинського району, Чернігівської області. Перед війною ланка П. Шолом збирала по 120—150 центнерів махорки з гектара з усієї закріпленої за нею площі, перекривши всі рекорди по врожайності цієї культури. За одержання високих урожаїв махорки уряд нагородив П. Я. Шолом орденом „Знак Пошани", а Виставочний комітет Всесоюзної сільськогосподарської виставки відзначив золотою і срібною медалями виставки. Свою майстерність у боротьбі за високі врожаї Палажка Явдокимівна передавала іншим ланкам. По сто і більше центнерів з гектара одержували ланки того ж колгоспу Ольги Федорчатенко, Марії Волик та інші. В цій брошурі висвітлюється досвід колгоспу ім. Ворошилова по одержанню високих урожаїв махорки.
  • Ескіз
    Документ
    Злочини німців і народна боротьба на Ровенщині
    (Київ ; Харків : Українське Державне видавництво, 1945) Бегма, Василь Андрійович
    Про політику німців щодо України досить недвозначно говорив гітлерівський намісник „польського генерал-губернаторства" Франк: „Ця територія навіки залишиться німецькою. Ми прийшли сюди для того, щоб назавжди приєднати Україну до німецького простору. Сяючим зором дивимося ми на цей рай на сході, бо він назавжди звільнить нас від труднощів і турбот, бо він забезпечить підростаюче покоління нашого народу всім: хлібом, життям, свободою". Кат українського народу Еріх Кох в одному із звернень до солдатів Східного фронту писав: „Ви можете мені повірити, що я витягну з України останнє, аби тільки забезпечити вас і ваших батьків".
  • Ескіз
    Документ
    Гряде розплата
    (Українське Державне видавництво. Друкарня «Мистецтво», Харків., 1944) Засенко, Олекса Єлисейович
    "Земля ридає. Стогнуть гори. О, горе, горе, горе, горе! Куди не кинь, куди не глянь, кипить кривавий океан народних мук... Німіють боги. Шкода шукати аналогій у хащах темних та глибоких минулих плутаних сторіч. Нема. Не знайдеш. Марна річ."
  • Ескіз
    Документ
    Російське серце: про героїчні вчинки льотчика Хлобистова Олексія
    (Москва ; Харків : Українське Державне видавництво, 1944) Симонов, Костянтин Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Іван Вдовенко
    (Київ ; Харків : Українське Державне видавництво . Харків, Друкарня «Мистецтво» ., 1945) Косарик, Дмитро Михайлович
    "Прославився священним подвигом син українського народу льотчик Іван Вдовенко. Про незабутнє життя і смерть цього крилатого сина України у всіх газетах Радянського Союзу було надруковано повідомлення Радянського Інформбюро за 31 серпня 1941 року. Героїчний екіпаж бомбардувальника: молодший лейтенант Іван Вдовенко, штурман Микита Гоманенко, стрілець молодший сержант М. Купатов і радист В. Карпов, — завдавши ворогові величезних втрат, загинули смертю хоробрих".