9. Рідкісні та цінні видання
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9
У колекціях цього розділу розміщені електронні версії рідкісних і цінних видань ХІХ - ХХ ст.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Російське серце: про героїчні вчинки льотчика Хлобистова Олексія(Москва ; Харків : Українське Державне видавництво, 1944) Симонов, Костянтин МихайловичДокумент Письма из Чехословакии(Москва : Военное издательство Народного комиссариата обороны, 1945) Симонов, Костянтин Михайлович; Симонов, Константин МихайловичДокумент Серьезный разговор(Москва : Военное издательство Народного комиссариата обороны, 1945) Симонов, Костянтин Михайлович; Симонов, Константин МихайловичДокумент Табір знищення(Київ : Українське державне видавництво, 1944) Симонов, Костянтин Михайлович"Наприкінці 1940 року за два кілометри від Любліна на величезному пустирі, що тягнеться справа від Хелмського шосе, появилося кілька офіцерів військ СС і землеміри з рулетками. Через кілька днів тут була відміряна величезна ділянка, що захопила майже увесь пустир загальною площею в 25 квадратних кілометрів. На складених у гестапо планах цієї земельної ділянки було нарізано 16 величезних квадратів і в кожному з них вміщалося по двадцять однакових прямокутників. Прямокутниками позначали бараки, квадратами — так звані поля, сектори, оточені з усіх боків колючим дротом. Вгорі, на першому плані, стояв заголовок, який потім зник: «Табір Дахау № 2». Гестапо розпочало під Любліном будівництво концентраційного табору небаченого масштабу, який за системою своєю являв собою точну копію знаменитого табору Дахау в Німеччині, але розмірами в кілька разів більший за нього. Будівництво почалося взимку 1941 року. Спочатку до нього було залучено деяке число польських цивільних інженерів та робітників, до яких незабаром, як основну робочу силу, приєднали поляків і євреїв—військовополонених, захоплених під час німецько-польської війни 1939 року, а приблизно з серпня 1941 року в таборі, що будувався, як робоча сила була поселена перша тисяча російських військовополонених і мирних людей. До цього часу в таборі було наполовину забудоване перше поле, або, як німці називали його, «перший блок», на якому вже стояли десять бараків. Будівництво тривало всю осінь 1941 року і зиму 1942 року. Число людей, що працювали на будівництві, дедалі зростало Незабаром, услід за росіянами, прибули великі групи політичних в’язнів чехів та поляків і переведених з інших таборів де вони здебільшого сиділи ще з 1933 року. Восени 1941 року сюди були переведені на роботу перші дві тисячі євреїв з. люблінського гетто. Услід за ними у грудні 1941 року з люблінського замку прибуло 700 поляків. Потім до табору потрапили 400 польських селян, які не здали своєчасно податків німецькій державі. У квітні 1942 року до табору прийшли транспорти з 12 тисячами чоловік з Словакії — це були євреї і політичні в'язні. Увесь травень прибували все нові й нові транспорти з Чехії, Австрії, Німеччини. Будівництво табору провадилося найнапруженішими темпами, і до травня були закінчені 1, 2, 3 і 4 бараки, розраховані приблизно на 40 тисяч місць".