Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 56
  • Ескіз
    Документ
    Общество «Дома Братской Дружины» для призрения сирот и нищенствующих детей в гор. Харькове. Отчет с 27 октября 1904 г. по 1 января 1911 г. и за 1911 г. и Общий обзор о деятельности Комитета и Общества с момента учреждения «Дома Братской Дружины» с 1904 г. по 1-е января 1912 г.
    (Харьков: Типография и Литография М. Зильберберг и С-вья, 1912) «Дом братской дружины», общество (Харьков); «Будинок братської дружини», товариство (Харків)
    «…Попечительный Совет выражает глубокую благодарность Архитектору Сергею Григорьевичу Санину, который составил несколько проектов для дома Братской Дружины и по одобрении проекта приступил к постройке и окончил громадный дом безвозмездно, потерял немало времени и приложил много забот за все это время. И несмотря на далекое расстояние расходовал свои средства на поездки по наблюдению за постройкой дома…». (С. 11). «…Піклувальна Рада висловлює глибоку подяку Архітекторові Сергію Григоровичу Саніну, який склав кілька проектів для будинку Братської Дружини і після схвалення проекту розпочав будівництво і закінчив величезний будинок безоплатно, втратив чимало часу і доклав багато турбот за весь цей час. І, незважаючи на далеку відстань, витрачав свої кошти на поїздки зі спостереження за будівництвом будинку…». (С. 11).
  • Ескіз
    Документ
    Харьковский иллюстрированный театральный альманах. Материалы для истории Харьковской сцены
    (Харьков: Типография «Южного Края», 1900) Черняев, Николай Иванович; Черняєв, Микола Іванович
    Приговорами 1839 и 1840 годов общество гор. Харькова предоставило содержателю труппы актеров Млотковскому городское место для устройства на оном здания каменного театра с необходимыми пристройками и тогда же, с согласия начальства, постановило, между прочим, следующие условия: Содержатель труппы непосредственно и безусловно подчиняется распоряжениям начальника губернии, который избирает директора театра… С Успенской до окончания Троицкой ярмарки труппа должна быть в Харькове и давать не менее трех представлений в неделю… Вироками 1839 та 1840 років суспільство міста Харкова надало утримувачу трупи акторів Млотковському міське місце для влаштування на ньому кам'яного театру з необхідними прибудовами і тоді ж, за згодою начальства, постановило, між іншим, такі умови: Утримувач трупи безпосередньо і безумовно підпорядковується розпорядженням начальника губернії, який обирає директора театру... З Успенського до закінчення Троїцького ярмарку трупа має бути в Харкові і давати не менш трьох вистав на тиждень.
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Список домовладельцев г. Харькова [1901]
    (Харьков : Типография и Литография Н.В. Петрова, 1901) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділ
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Коллективы беспризорных и их вожаки : сборник статей С.О. Лозинского, Н.П. Велецкой, А.В. Уласовой
    (Харьков : Культурно-просветительное издательство "Труд", Тип. ОкрИК’а, 1926) Лозинский, Сергей Осипович; Велецкая, Н.П.; Уласова, А.В.; Лозинський, Сергій Йосипович; Борович, Борис Осипович; Борович, Борис Йосипович
    Одна из больших общественных задач наших — ликвидация детской бездомности и беспризорности во всех ее формах. Конечно, вопрос упирается, всего раньше, в материальные возможности, и тут необходимо широкое участие всей нашей общественности, всех тех, кто принимает участие в строительстве возрождающейся страны. Одне з великих суспільних завдань наших – ліквідація дитячої бездомності та безпритульності у всіх її формах. Звичайно, питання впирається, раніше, у матеріальні можливості, і тут необхідна широка участь усієї нашої громадськості, всіх тих, хто бере участь у будівництві країни, що відроджується.
  • Ескіз
    Документ
    Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей
    (Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.
    20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Театральний бюлетень: до зимового сезону 1933-34 року
    (Харків : Друкарня «Інвалід-друкар», 1933) Обласний театральний трест Харківщини; Яновський, Я.; Майстренко, Яків Васильович
    Харківські театри розпочинають, а деякі вже й розпочали, зимовий театральний сезон 1933/34 року. Уже працює Державна Столична Опера, театр "Березіль", театр Музкомедії, в жовтні починає працювати театр Революції. І, нарешті, 1-го листопаду п'єсою Афіногенова „Ложь" розпочинає сезон, організований цього року в Харкові, театр Російської Драми, а 7 листопаду — Єврейський театр. Харків — столиця України з кожним днем змінює своє обличчя, стає передовим культурним містом в Союзі. Все це зобов'язує наші театри бути в перших лавах, бути дійсно столичними театрами. Зараз харківські театри вже визначили свій репертуар на зимовий сезон 1933/34 року. Йде робота над новими поставами. Що-ж готують наші театри? Поряд з новими п'єсами радянських драматургів маємо значну кількість класичних п'єс в репертуарі театрів. Маємо багато нових п'єс молодих радянських драматургів. В усій роботі театру велику ролю мусить відогравати шефство підприємств над театрами. У Харкові основні театри мають це шефство. Так. над "Березілем" — шефствує ХПЗ, над оперою — ХЕМЗ, театром Революції — ХТЗ, шефство над російською драмою приймає на себе завод „Серп і Молот". (Майстренко Я.)
  • Ескіз
    Документ
    Старі хати Харкова
    (Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович
    "Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.
  • Ескіз
    Документ
    Харків будує [фотоальбом]
    (Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр Андрійович
    Житловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).