Культура та мистецтво. "Український Ренесанс"
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9756
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ На фронті культури : збірник [відчит до XIII Всеукраїнського та VII Всесоюзного з'їздів Рад](Київ : Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1935) Народний комісаріат освіти УСРРМатеріал цього збірника є відчит до XIII Всеукраїнського та VII Всесоюзного з'їздів Рад.Документ Культурне будівництво Української Радянської Соціалістичної Республіки : (статистичний довідник)(Київ : Видавництво «Радянська школа», 1940) Народний комісаріат освіти Української РСР; Управління народногосподарського обліку Української РСР; Діброва, С.С.; Шабанова, М.Г.Документ Гартований театр : (самодіяльні п'єси). Збірник другий(Харків : Державне видавництво України, 1925) Спілка "ГАРТ" аматорів робітничого театруХарків : Друкарня Державного видавництва України № 1 ім. Г.І. Петровського.Документ Гартований театр : (статті, матеріали, п'єси). Збірник перший(Харків : Державне видавництво України, 1925) Спілка "ГАРТ" аматорів робітничого театру; Предславич, Леонід ЮліановичДокумент Архітектурне обличчя слобожанського містечка й села(Харків: Друкарня ВУЦВКу – «Червоний Друк», 1926-04-25) Таранушенко, Стефан АндрійовичКультура і побут [газета]: додаток до газети "Вісті ВУЦВК". – Харків, 1925–1928.Документ Народний і середньовічний театр в Галичині(Харків : Державне видавництво України. Друкарня Державного видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1924) Хоткевич, Гнат МартиновичПри повній відсутності праць по історії галицького театру, трудно — а особливо сидючи в Харкові— дати справжню „історию"; тому моя робота, ця перша проба систематичного викладу, являється скорше зібранням матеріялів для історії, ніж самою історією. Робота ся — це є витяг з більшої моєї праці тої ж назви, яка, по умовах друку, вийти тепер не могла. Принцип викладу — хронольогичний. Гнат Хоткевич (30 падолиста 1923 р.)Документ А. Бучма : (З нагоди 25-х роковин роботи в театрі) : монографія = A. Butschma : Monographie(Харків : Рух, 1933) Буревій, Кость Степанович; Burewij, K.; Шевченко, Р.; Меллер, Вадим Георгійович"В особі Амврозія-Броніслава Бучми на українській сцені з'явилася постать нового героїчного актора, актора нової формації, нової школи і несподівано широкого діапазону. Бучму українському пролетарському театрові дала Західня Україна. Ми мало знаємо про театр Західньої України. Для нас, наддніпрянців, зовсім несподіваний був той факт, що цілий ряд наших театральних діячів, тих діячів, з чиєю активною участю відбувається на Україні театральна революція, вийшов з Галичини. Галичина дала нам Леся Курбаса, Бучму, Крушельницького, Гірняка, Бабіївну, Бортника й багато інших". (К. Буревій).Документ Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва](Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович"Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".