Харківська та сусідні губернії
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1631
Переглянути
18 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Харківщина в цифрах на 1928-29 рік(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРРМета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).Документ Кустарные промыслы Харьковской губернии: изготовление рогож, шапок, картузов, шитье шуб(Харьков : Кооперативная типография, 1920) Ливенцев [Левенцев], Н.; Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюроВыработка рогож в Харьковской губернии стоит в иных условиях, чем в центральной части России. Там рогожи приготовляются из мочалы, следовательно производство связано только до известной степени с лесистостью, с местом производства мочалы. Не то мы видим в Харьковской губернии. Производство здесь связано с местом произрастания материалов для рогожи, т. к. куга и рогоза, из коих она выделывается, не выдерживает дальней перевозки, как тяжеловесный и сравнительно недорогой материал. Вироблення рогожу в Харківській губернії стоїть в інших умовах, ніж у центральній частині Росії. Там рогожі готуються з мочали, отже виробництво пов'язане лише певною мірою з лісистістю, з місцем виробництва мочали. Не те ми бачимо в Харківській губернії. Виробництво тут пов'язане з місцем зростання матеріалів для рогожі, тому що куга і рогоза, з яких вона виробляється, не витримує далекого перевезення, як великоваговий і порівняно недорогий матеріал.Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.Документ До питання про перебування Т. Шевченка на Харківщині(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного Видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1930-03) Єрофіїв, Ів.Даних про перебування Т. Шевченка на Харківщині замало. Коли взяти статтю проф. М. Сумцова „Шевченко и Харьков" та рядки В. Алешка „На Сумщине, где был Т. Шевченко" (Харьк. Пролет. 1926 11 /III) та його ж „Т. Шевченко на Слобожанщині" („Коммунист" тої ж дати), то це головне, що є для освітлення питання. Нам довелось дістати інші подробиці, зв'язані з перебуванням поета в наших краях. В самім Харкові Шевченко ніколи не був, а лише навідався в Лебединський повіт, в с. Лихвин до свого знайомого дідича М. О. Хрущова, найбільш ліберальної людини серед тодішнього панства, прибічника визволення селян з кріпацтва і учасника визвольного комітету від харківської шляхти. (Ів. Єрофіїв).Документ Відгуки Разіновщини в Харкові(Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». Перша друкарня Державного Видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1931-02) Горбань, М.Матеріали Білгородського стола Розрядного Приказу стовбець № 687, дають деякі дані про відгуки разіновщини в самому Харкові. 1670 року восени, коли саме Слобожанщину охопив вогонь повстання, з наказу центрального уряду, мобілізовані були місцеві козачі команди для боротьби проти разіновців. Дуже велику енергію в цій боротьбі виявив сумський полковник Гарасим Кондратьєв. Але й харківський полковник Григорій Донець, представник заможнішої частини козацької старшини, настановлений на полковника після бурхливих подій і повстання в Харківському полку 1668 року, теж вирушив з козаками свого полку на боротьбу проти разіновців. За опірний пункт для цієї боротьби ставав Чугуїв, де перебував чугуївський воєвода. До Чугуєва мали прибути й сумський полковник Гарасим Кондратьев, і полковник рейтарського строю Михайло Гопт.Документ Куп'янська округа(Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей МихайловичВидання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.Документ По околицях Харкова(Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.Документ Украинская летопись. MDCXL–MDCLVII. (1640-1657)(Харьков : В университетской типографии, 1835) Срезневский, Измаил Иванович; Срезневський, Ізмаїл ІвановичДокумент Путь селянина : сборник популярных статей по основным вопросам сельского хозяйства Харьковской губернии(Харьков : Типо-литография «Книгоспілки», 1925) Харьковское губземуправление; Харківське губземуправлінняГорькое досадное чувство в прошлом году было у огромной части селян Харьковщины! Вся работа целого года пошла прахом. Немилосердное солнце выжгло с весны радовавшие глаз хозяина хлеба: пуд-два дала копа жита, пудов 13—20 набиралося с десятины озимого. Яровые были не лучше, кое-где и хуже озимых. В общем по Харьковщине в 1924 году почти та же картина засухи и неурожая, какую не забыли мы еще по 1921 году. Конечно, таких тяжелых последствий от засухи, как в 1921 г., теперь не было. Страна стала сильнее: увеличилась, по сравнению с 1921 г., посевная площадь, более или менее наладилась вся хозяйственная жизнь, заводы, фабрики, рудники восстановлены и все усиливают и улучшают свою работу, исправно работают наши железные дороги, есть во многих районах кой-какие излишки хлеба от урожаев двух последних лет и правительство обеспечивает своевременной переброской излишков пострадавшие от неурожая места. Одним словом, хотя засуха 1924 года и не уступит засухе 1921 года, она нам была менее страшна: мы стали много сильнее.