Сторінками періодичних видань ХХ ст.

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/3105

Переглянути

Фільтри

1923 - 192951930 - 193941940 - 19472

Налаштування

Початкова дата: 1920Ключове слово: search.filters.subject.HUMANITIES and RELIGION

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Засл. арт. Бучма в ролі Чумака («Березіль»)
    (Харків, 1934-04) б/а
  • Ескіз
    Документ
    Професор О.С. Федоровський. (Некролог)
    (1940) Захарченко, Г.М.
  • Ескіз
    Документ
    Про історію Ольвії та її розкопок
    (Харків, 1927-05) Федоровський, О.
    Доповідь проф. о. Федоровського. Зачитано на загальних зборах Т-ва 22.ІХ-26 р.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Автограф Т. Шевченка, маловідомий варіант
    (Харків, 1926-04-01) б/а
  • Ескіз
    Документ
    Известия Крымского педагогического института им. М.В. Фрунзе. Т. VII
    (Симферополь: Государственное издательство Крым. АССР, 1938) Крымский педагогический институт им. М.В. Фрунзе
    Ответственный редактор сборника М.С. Шалыт.
  • Ескіз
    Документ
    Вторая Международная конференция революционных писателей : доклады, резолюции, прения
    (Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1931) б/а
    «На основании решения Второй Международной конференции революционных писателей в 1931 году интернациональный журнал «Литература мировой революции» начинает выходить вместо «Вестника иностранной литературы».
  • Ескіз
    Документ
    Питання про судоплавність П. Дінця за доби Гаскойна
    (Луганське. «Радянська школа», був. «Освіта Донбасу». Орган Луганського Окрпаркому, Окр. Інсп. Нар. Освіти та Донецького І.Н.О., 1929) Фесенко, В.О.
    Думку над питанням про шляхи степової Україні… було розбуджено під час будування Луганського ливарного заводу. Гірництво найбільшою від усіх інших галузів господарства мірою потрібує доброї комунікації. Кам'яновугільна промисловість, що зародилася з моменту заснування Луганського заводу, постановила на черзі дня шукання досконаліших транспортових засобів. Про це досить виразно свідчать архівні справи Луганського ливарного заводу за доби Гаскойна. Поміж указів Берг-колегії за 1805 рік схоронився цінний у цьому відношенні документ: «Мнение господина инженер генерала-лейтенанта Де-Воланта о расчистке Донца» от 30-го марта 1805 г. (аркуші 143—150).
  • Ескіз
    Документ
    Молодняк. – 1937. – № 1 (січень)
    (Київ : Молодий більшовик. 4 республ. полігр. ф-ка УПКТ, 1937-01) б/а
    ...Пушкіна заслали в Катеринослав. 6 травня 1820 р. Пушкіна на казенний кошт уже мчала кур'єрська поштова трійка з Петербурга на наддніпрянську Україну. Два тижні в дорозі. Лише вірний кріпак Микита Тимофійович Козлов був його супутником. Звернувши з Білоруського тракту, поїхав через Чернігівську, Полтавську і Катеринославську губернії. Поштовий маршрут був тоді такий: Добрянка, Борова, Буровка, Роїще, Чернігів (тут у готелі «Царьград» Пушкін зупинявся), Горбова, Жуківка, Дрімайлівка, Ніжин, Почакін, Обичев, Прилуки, Махнівка, Пирятин, Іванівка, Лубни, Сотниківка, Хорол, Семенівка, Жуки, Рублівка, Кременчук; далі дерев'яним мостом через Дніпро Пушкін переїхав на правий берег) і 16—18 травня прибув до Катеринослава. (Косарик Д. "Пушкін на Україні").
  • Ескіз
    Документ
    Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)
    (Київ, 1947) Семенов-Зусер, Семен Анатолійович
    За 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.