місто Харків
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/959
Переглянути
24 результатів
Результати пошуку
Документ Пенсне і крила(Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». 7 друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захаржевська, 6., 1933) Кандиба, Ф.«Йосип Григорович Неман належав до тієї малочисленної категорії харківських мешканців, що не лаяли трамваю. Це було не тому, що Неманові не доводилося зазнавати лиха від цього виду харківського міського транспорту. Ні, навпаки – молодому інженерові-конструкторові, затиснутому до того, що він не міг би вимовити власного імені, щоранку доводилося їздити трамваєм на роботу до авіаційного заводу і щовечора ним же повертатись додому…» (Ф. Кандиба «Пенсне і крила»)Документ Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові(Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.Документ Всесвіт. – 1929. – № 41 (20 жовтня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-10-20)Всеукраїнський трест масового виробництва заходився енергійно організувати авто-мотоциклетне будівництво на Україні. Трестові передано помешкання кол. Цукро-рафінадного заводу в Харкові, на Іванівці. На заводі вже провадиться діяльна підготовка до збирання частин вантажних і легких автомобілів Форда, що мають потрапити до заводу цими днями. Протягом 1929-1930 р. на заводі буде зібрано не менш як 1400 автомашин. На устаткування заводу асигновано 700 тис. крб. Площу землі заводу, понад 60 дес., буде використано для збудування автодрома – спеціального трека для випробування автомобілів.Документ Всесвіт. – 1929. – № 40 (13 жовтня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-10-13)Фундатор В. Блакитний. Рік видання V. Редактор Е. Касяненко. Харків, вул. Карла Лібкнехта, № 11.Документ Всесвіт. – 1929. – № 38 (29 вересня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-09-29)Фундатор В. Блакитний. Рік видання V. Редактор Е. Касяненко. Харків, вул. Карла Лібкнехта, № 11.Документ Всесвіт. – 1929. – № 37 (22 вересня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-09-22)«Недавно відбувся в Харкові воєнізований вело-перебіг «Динамо».Документ Всесвіт. – 1929. – № 35 (8 вересня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-09-08)Харківське виробничо-складочне сировинне кооперативне товариство «Харків-Одяг» виробляє одяг: чоловічий, жіночий та дитячий, спецпрозодяг, білизну. Має: Пошивну фабрику, Харків, Комунальні лави 31. 2. Текстильну фабрику в м. Вовчанському. Всі дрібні кустарі-кравці Харкова, що на протязі кількох років працювали по своїх кутках, зараз об’єднані в цьому Товаристві. 1200 харків’ян-кравців члени цього об’єднання, крім того ще декілька сот в Харківській окрузі.Документ Всесвіт. – 1929. – № 34 (1 вересня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-09-01)…За дві години до початку матчу стадіон «Металіст» нагадував вулик, що в нього поспішає молодий рік бджіл. В якомусь запалі захоплювали глядачі місця, і коли за 10 хвилин до початку гри вибігли на поле австрійці, урочистими вигуками і оплесками зустріли їх харківчане. Вже 4-й рік відвідує «збірна Австрія» - УССР і майже з першого разу вона зуміла придбати славу класного футбольного колективу (О. Щ-ц).Документ Всесвіт. – 1929. – № 33 (25 серпня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-08-25)В ніч з 21 на 22 серпня о 1 год. 30 хв. з Харківського аеродрому вилетів аероплан конструкції українського інженера К. Калініна «К4» у великий переліт на Схід. Цей переліт, організований ТСО-Авіяхемом СРСР разом з «Укрповітрошляхом», входить у плян всесоюзних перельотів 1929 року. На борту «Червоної України» - пілот Снігірьов, аеронавігатор – Спілінг та бортмеханік Кіглевич.Документ Всесвіт. – 1929. – № 31 (11 серпня)(Харків : Видавництво «Вісті ВУЦВК». Держтрест «Харполіграф». Друга друкарня ім. В. Блакитного., 1929-08-11)Молода столиця росла, як у казці… Холодна Гора – босяцьке передмістя; Холодна Гора – край п’янчуг, зарізяк та грабіжників. Так це – колись. А тепер Холодна Гора – один зі впорядкованих столичних районів, пишається новими многоповерховими будинками, залитий електрикою. А замість глинищ та круч, порослих бур’янами а на Холодній Горі – гарні забруковані вулиці. Їх небагато вірніше – гарна вулиця там одна. До революції міський обиватель насмілювався пройти Катеринославською лише до вокзалу. А тепер од вокзалу через новий міст на Холодну Гору – широка, ясна електрикою, рівна забрукована вулиця. На гору дратися не треба. Гору перерізала ця похила вулиця з асфальтованими широкими тротуарами. (С. Божко «Ведмедики»).
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »