місто Харків
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/959
Переглянути
28 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.Документ Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Харків будує [фотоальбом](Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр АндрійовичЖитловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).Документ Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва](Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович"Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".Документ Наша столиця Харків(Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, ЯринаДокумент Харьков : краткий путеводитель по столице Украины(Харьков : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеевский съезд по чистой и прикладной химии (6 ; 1932 ; Харьков), Оргкомитет; Менделєївський з'їзд з чистої та прикладної хімії (6 ; 1932 ; Харків), ОргкомітетДокумент Харківський тракторний завод і новий Харків(Харків : Видавництво Харківської міської ради, 1930) Вольський, В.; Борфін, Б.На пустому досі Лосівському майдані за рік волею робітничої кляси виросте величезний завод. В червні 1931 року новий велетень дасть перший зазивний гудок, запрошуючи тисячі робітників до новеньких варстатів і машин. Через широко відчинені ворота заводу поповзуть довгою стрічкою десятки тисяч тракторів. Тракторний завод різко змінить не тільки обличчя Харкова, а й матиме великий вплив на всю промисловість України й навіть Союзу. Тракторобуд не буде поодинокий. Навколо нього виростуть нові великі заводи (верстатобудівний, струментальний, вісних залізниць, хемічної апаратури та ін.), будується соціялістичне місто.Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.Документ Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові(Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »