Битва за Днепр

Abstract

Красной Армии пришлось форсировать Днепр на огромном фронте, протяжением в 700 километров, и именно там, где он наиболее широк и многоводен, т. е. на среднем и нижнем его течении. Огромную трудность представляло то, что возвышенный западный берег, находившийся в руках противника и заранее подготовленный им к обороне, господствует над восточным берегом. Перед Красной Армией на противоположном берегу могучей реки стоял сильный, оснащённый всеми средствами современной военной техники противник, оборонявшийся с предельным упорством и ожесточением. Тем не менее советские войска чрезвычайно быстро форсировали Днепр, захватили плацдармы на его западном берегу, расширили их, несмотря на отчаянное сопротивление противника, и развили затем свои наступательные операции на сотни километров в глубину. В битве за Днепр можно различить четыре этапа: первый этап — операция на подступах к Днепру и выход к реке (сентябрь); второй этап — форсирование Днепра, захват плацдармов на правом берегу, прорыв рубежа реки Молочной и изоляция Крыма (октябрь); третий этап — расширение захваченных плацдармов, Киевская и Гомельская операции, отражение контрнаступления противника на Киевском направлении (ноябрь и большая часть декабря); на этом этапе битва за Днепр перерастает в битву за Правобережную Украину; четвёртый этап — переход Красной Армии в дальнейшее наступление.

Червоній Армії довелося форсувати Дніпро на величезному фронті, протяжністю 700 кілометрів, і саме там, де він найбільш широкий і багатоводний, тобто на середній і нижній його течії. Велику трудність уявляло те, що піднесений західний берег, що у руках противника і заздалегідь підготовлений їм до оборони, панує над східним берегом. Перед Червоною Армією на протилежному березі могутньої річки стояв сильний, оснащений усіма засобами сучасної військової техніки супротивник, що оборонявся з граничною завзятістю та запеклістю. Проте радянські війська надзвичайно швидко форсували Дніпро, захопили плацдарми на його західному березі, розширили їх, незважаючи на відчайдушний опір противника, і потім розвинули свої наступальні операції на сотні кілометрів у глибину. У битві за Дніпро можна розрізнити чотири етапи: перший етап – операція на підступах до Дніпра та вихід до річки (вересень); другий етап – форсування Дніпра, захоплення плацдармів на правому березі, прорив кордону річки Молочної та ізоляція Криму (жовтень); третій етап - розширення захоплених плацдармів, Київська та Гомельська операції, відбивання контрнаступу противника на Київському напрямку (листопад та більша частина грудня); на цьому етапі битва за Дніпро переростає у битву за Правобережну Україну; четвертий етап - перехід Червоної Армії в наступ.