Заводская школа производственного обучения (Опыт массовой подготовки кадров)

Abstract

Війна викликала серйозні труднощі у роботі промисловості, їх доводиться долати на ходу спільними зусиллями господарських, партійних та профспілкових організацій. Одна з цих труднощів полягає у нестачі досвідчених кадрів. А їх потрібно дедалі більше. Багато працівників різних спеціальностей, що добре знають справу, влилося в ряди Чинної Червоної Армії, щоб зі зброєю в руках відстоювати свободу і незалежність вітчизни. На підприємства прийшли підлітки, які щойно вступили в трудове життя, домашні господині, які не мають жодної кваліфікації. Ця маса новачків повинна була замінити кадровиків, що пішли на фронт, і з'явитися тією силою, яка триматиме виробництво на рівні вимог суворих військових років. Військова ситуація вимагала скорочення термінів навчання. Люди, які ледь переступили поріг підприємства, вже на другий день мали давати продукцію, а через деякий час досягти такого вироблення, який би дозволив заводам і фабрикам, різко збільшити обсяг виробництва. А у промисловість йшли новачки, які не знали заводських традицій, не мали уявлення про виробничу дисципліну. Деякі з них приносили з собою шкідливі звички, і це відбивалося на роботі. Треба було допомогти новачкам швидше опанувати виробничо-технічну культуру, стати цілком кваліфікованими працівниками соціалістичної промисловості.