Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.Документ Харків будує [фотоальбом](Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр АндрійовичЖитловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).Документ Будуємо соціялістичний Харків(Харків : ДВОУ «Молодий більшовик», 1932) Харківський міський комітет ЛКСМУХарківський комсомол перший прийшов на допомогу проектним організаціям, що плянують майбутнє місто — столиці. Харківський комсомол конкретною допомогою Діпромісту, розгортанням масової роботи щодо залучення суспільної уваги, популяризацією змісту та значіння робіт у генеральному пляні Харкова допомагає збудувати соціалістичну столицю УСРР. Питання будівництва, зокрема плянування соціялістичної столиці повинно стати за актуальне питання кожної комсомольської організації, кожного осередку й комсомольця.Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.Документ Пролетарській столиці УСРР – зразкове міське господарство : до грудневої сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1931) Сідоров, О.Великі проблеми стоять перед Харковом у галузі організації та зміцнення серед міського транспорту. Перетворення Харкова на великий індустріяльний, національно-культурний і адміністративно-політичний центр України, високий відсоток самодіяльного населення та втягнення у промисловість населення не лише міста, а й околишніх селищ і сіл, значно збільшує рухливість населення і попит на відповідний розвиток середміського транспорту (кількість їздок трамваєм та автобусами на мешканця за рік зросло з 113—1928 р. до 325—1931 р.) За сучасного стану, трамвай і автобуси задовольняють потреби у перевозках лише в невеликій мірі. Трамвай, що за кінець 1931 року має за віссю вулиць 52,6 клм. рейкових шляхів (9,75% протягу всіх вулиць міста) і лише 275 вагонів, має одночасну перевозну спроможність за місткістю рухомого складу близько 17500 пасажирів, за умов, що ранком лише Червонозаводського району треба підвозити понад 25.000 працюючих.Документ Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)(Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконком