Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 117

А. Бучма : (З нагоди 25-х роковин роботи в театрі) : монографія = A. Butschma : Monographie
(Харків : Рух, 1933) Буревій, Кость Степанович; Burewij, K.; Шевченко, Р.; Меллер, Вадим Георгійович
"В особі Амврозія-Броніслава Бучми на українській сцені з'явилася постать нового героїчного актора, актора нової формації, нової школи і несподівано широкого діапазону. Бучму українському пролетарському театрові дала Західня Україна. Ми мало знаємо про театр Західньої України. Для нас, наддніпрянців, зовсім несподіваний був той факт, що цілий ряд наших театральних діячів, тих діячів, з чиєю активною участю відбувається на Україні театральна революція, вийшов з Галичини. Галичина дала нам Леся Курбаса, Бучму, Крушельницького, Гірняка, Бабіївну, Бортника й багато інших". (К. Буревій).
Академик В.Я. Данилевский. Шестьдесят лет
(Х.: Издание Всеукраинского института эндокринологии и органотерапии, 1934) Коган-Ясний, Віктор Мойсейович; Каганов, Ісаак Якович
Алфавитно-предметный указатель к декретам, постановлениям, распоряжениям и приказам, изданным законодательными органами СССР и УССР, а также Харьковским губисполкомом и его отделами и опубликованным в следующих органах печати: «Московские известия», «Экономическая жизнь», «Вісти», «Пролетарий», «Коммунист», «Собрание узаконений». [Вып.3]. Сентябрь–октябрь—ноябрь–декабрь 1923 г.
(Харьков : Издание Народного комиссариата рабоче-крестьянской инспекции, 1924) УССР, Народный комиссариат рабоче-крестьянской инспекции; УРСР, Народний комісаріат робітничо-селянської інспекції
Выпускаемый Алфавитно-Предметный Указатель за Сентябрь-Декабрь 1923 года, включительно, является третьим и последним выпуском Алфавитно-Предметного Указателя, издаваемого Юрчастью НК РКИ в 1923 году. Весь кодификационный материал систематизирован под общей нумерацией в предметном и хронологическом порядке. В приложенном к Указателю алфавите сделана ссылка на порядковые номера, расположенные постранично в Указателе, начиная с 1352 номера—(1351-м номером окончен II-й выпуск). Встречающееся иногда отсутствие ссылки на обнародование постановлений законодательной власти в „Собрании Узаконений" об'ясняется невыходом изданий листков последнего к моменту выпуска настоящего Указателя. Юрчасть Народного Комиссариата РКИ.
Атака атомного ядра : с 91 рисунком в тексте
(Харьков : ОНТИ НКТП Государственное научно-техническое издательство Украины, 1934) Вальтер, Антон Карлович; Гей, В.В.
...Группа сотрудников УФТИ приступила к исследовательской работе в области ядра, начав с разработки метода ускорения частиц с помощью трансформатора Тесла. Эта группа образовала бригаду трансформатора Тесла. Через год, в сентябре 1931 г. группа работников высоковольтной лаборатории выросла в сильную научную бригаду и выдвинула в качестве основной темы своей дальнейшей работы исследование атомного ядра, — проблему, которая стала на протяжении последующего периода работы института и остается и по настоящее время одним из основных стержневых вопросов, разрабатываемых в институте.
Бетонова революція
(Харків : Держвидав України, 1931-10) Кандиба, Федір Львович
На бадьорій мові бетону слово трактор — одне з перших слів. Тракторний завод мав бути залізобетоновим і багато тисяч ваґонів з цементом, скаллям і піском повинні були пережувати бетономішалки, перевезти вагонетки і укласти бетонярі. Бетон — це темпи. Бетон визначав темпи і мав вирішити долю будівництва, долю майбутнього Харківського тракторного заводу і тих п'ятдесяти тисяч радянських «Інтернаціоналістів» щороку, що їх так нетерпляче чекають необсяжні радгоспні та колгоспні лани. Треба було опанувати бетоном, зробити його слухняним і вірним в руках будівництва. Це стало очевидним з самого початку. І проте сірі німецькі бетономішалки Кайзера, на пашпорті яких визначено, що бетономішалка може давати 240 замісів за вісім годин — давали 30 — 40 замісів. Люди возили бетон тачками. Теслярі, що робили опалубку і арматурники, що укладали залізний кістяк майбутнього залізобетону, не звикли ані до бетономішалки, ані до бетону. І бетономішалки відпочивали з кожної нагоди — вони чекали скалля, піску, цементу. Вони зупинялися через те, що не було води або електричного струму. Вони і стояли поки підготують роботу, щоб можна було далі укладати бетон... Бетономішалки, що стояли без діла, — замість жорстви, піску та цементу, жерли народні гроші, дефіцитну робочу силу і, що найголовніше, — з'їдали високі темпи роботи, без яких не можна було за рік збудувати завод-велетень.
Библиотечные преступники : сборник статей
(Харьков : Типография "Труд", 1924) Штейн, Василий Александрович; Белецкий, Александр Иванович; Алексеев, Михаил Павлович; Штейн, Василь Олександрович; Білецький, Олександр Іванович; Алексєєв, Михайло Павлович; Борович, Борис Осипович
Вопрос о порче и хищении книг из библиотек в последнее время обращает усиленное внимание библиотечных работников. Его освещению и разработке посвящен ряд монографий и статей как в библиотечной, так и в общей печати. Библиотечная практика успела также изобрести многочисленные виды и формы агитационно-просветительных мероприятий (показательные суды над вредителями, похороны „замученных книг"), лекции, доклады, дни книги, выставки и т. д. и т. д.).
Болота України
(Харків : Перша друкарня «Комуніст» тресту «Харків-друк», 1927) Лавренко, Євген Михайлович
Будуємо соціялістичний Харків
(Харків : ДВОУ «Молодий більшовик», 1932) Харківський міський комітет ЛКСМУ
Харківський комсомол перший прийшов на допомогу проектним організаціям, що плянують майбутнє місто — столиці. Харківський комсомол конкретною допомогою Діпромісту, розгортанням масової роботи щодо залучення суспільної уваги, популяризацією змісту та значіння робіт у генеральному пляні Харкова допомагає збудувати соціалістичну столицю УСРР. Питання будівництва, зокрема плянування соціялістичної столиці повинно стати за актуальне питання кожної комсомольської організації, кожного осередку й комсомольця.
Будьмо майстрами високих урожаїв! Агроколгоспна конференція в Роздорах
(Харків : Держсільгоспвидав ; Колгоспне село ; Редакція книжок досвіду та масової роботи, 1934) Цейтлін, Я.
Конференція схвалює ініціативу артілі «Червоний партизан» та інших колгоспів, які утворили агроколгоспні школи. Готуючись до XVII з'їзду партїї утворити такі школи по всіх колгоспах району діяльності Роздорської МТС. В агроколгоспних школах охопити обов'язковим навчанням усіх бригадирів, ланкових і якісників.
Бюджеты крестьян Харьковской губернии в 1922–1923 году. Ч.3. Харьковский округ
(Харьков : Харьковское Губернское Статистическое Бюро, 1925) Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюро
Цей випуск є останньою частиною роботи з обстеження селянських бюджетів 1922/23 року. При розробці тексту цього видання застосовано інше, ніж у попередніх округах, угруповання господарств на посівній площі.
Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
"Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
Восстановление лесного хозяйства Украины
(Харьков : Издательский отдел Наркомзема, 1923) Марченко, Александр Григорьевич; Марченко, Олександр Григорович
По данным, имеющимся в Лесном Управлении НКЗ, общая площадь лесов УССР равняется 3.217. - 42 дес. В границах лесных массивов имеются удобные лесные площади, велесные угодья, неудобные пространства, как, напр., болота, наконец, дороги и просеки. Предварительные обследования лесов Украины показывают, что у нас удобной лесной площади имеется всего на всего 2.878 874 дес., что составляет 88°/0 общей площади лесов. Остальные 338.968 дес., т. е. 12% общей площади лесов, приходятся на нелесные угодья, неудобные пространства, дороги и просеки. Удобная лесная площадь частью покрыта лесом, частью непокрыта. Из 2.878.874 дес. удобной лесной площади покрыто лесом 1.876.763 дес., т.е. 64%. Остальные 870 527 дес. удобной лесной площади, или 36%. приходятся на невозобновившиеся лесосеки и небольшие поляны.
Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва]
(Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович
"Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".
Главнейшие выводы полевых опытов 1913–1917 г.
(Харьков : Издательский отдел Наркомзема УССР, 1922) Харьковская областная сельскохозяйственная опытная станция; Рожественский, Борис Николаевич; Заславский, Эмиль Осипович; Харківська обласна сільськогосподарська дослідна станція; Заславський, Еміль Йосипович; Рожественський, Борис Миколайович
Харьковская опытная станция расположена в 3 верстах от города Харькова в лесостепной части Украины. Почва станции — средний суглинистый чернозем (с 5—7% гумуса) очень распространенный в Харьковской, южной части Курской, восточной половине Полтавской губерний и западной части Воронежской. Осадков (дождя и снега) на опытной станции выпадает в год в среднем 461 мм. (ср. 1912—1921 г.) и они распределяются по времени так, как обычно в этих губерниях. Земля станции до основания последней — находилась в течении многих лет в пользовании крестьян, арендовавших ее у Харькова. Земля не удобрялась и сильно засорена, как обычные крестьянские земли. Все опыты (кроме, конечно, специальных) ведутся станцией только с местными обычными сортами хлебов (местный 2 рядный ячмень, белоколосая обычная яровая пшеница, местная крестьянская рожь и т. д.). В виду всего сказанного, сделанные в этой работе выводы могут быть вполне приложены ко всем крестьянским хозяйствам, находящимся в лесостепной части Харьковской, Полтавской, Курской и Воронежской губерний, и имеющим почвой — суглинистый чернозем.
Городництво в степовій Україні
(Харків : Всеукраїнське сільськогосподарське видавництво «Радянський селянин», 1926) Матковський, Іван Васильович
"Промислове городництво та баштанництво на Україні зосереджене переважно біля великих міст (Київ, Одесса, Харків, Миколаїв, Херсон тощо), а селянське городництво обслуговує лише власні потреби селянства. Загальна площа городніх рослин на Україні щорік збільшується. Усього під баштанами та городами року 1923 було 527.900 дес., а р. 1924—711.800 дес. В степу городні рослини сіють та садять здебільшого на полі, в лісостепу, навпаки, — більше на присадибній землі. Завжди було так, що площа городини в степу була значно більша, ніж у лісостепу. Проте, тепер помічається, що площа засіву городніх рослин у лісостепу збільшилася на 50%".
Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
Государственное имущественное страхование на Украине
(Харьков : Типография «Коммунар», 1924) Легздинг, Николай Яковлевич; Легздинг, Микола Якович
Детский клуб (История одного опыта)
(Харьков : Культурно-просветительная организация "Труд", 1919) Борович, Борис Осипович
Не претендуя на теоретическое значение предлагаемая книжка пытается подойти вплотную к практической работе, к тем отдельным, конкретным вопросам, с которыми неминуемо сталкивается всякий работник народных детских клубов. Поскольку ведение этих учреждений является у нас делом сравнительно новым и вызывает ряд затруднений, постольку настоящая работа, написанная в 1914 г. в виде очерка, окажется, надеемся, небесполезной. Отдельные главы ее были помещены в педагогическом сборнике „Дитя в его жизни и творчестве" (изд. „Задруш", М. 1918). Автор.
Довідник про Харківський державний університет (для вступників)
(Харків : Видання ХДУ, 1934) Харківський державний університет
Найстаріший на Україні Університет. Харківському університету в січні 1935 року минає 130 років. Адрес Харківського Державного Університету Харків, вул. Вільної Академії № 14.
Дополнительный договор к мирному договору между Украинской социалистической советской республикой и Литовской демократической республикой, заключенному 14 февраля 1921 г. в г. Москве
(Харьков : 1-я Госуд. лито-типография, 1922) Всеукраинский центральный исполнительный комитет (ВУЦИК); Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК)
Україна перенесла кілька іноземних окупацій, і Уряд УРСР не може відповідати за цілість майна евакуйованого на Україну під час світової війни з-за меж Литви. Уряд УРСР вважає за можливе повернути власним коштом з меж своєї території до Литви та передати Литовському Уряду всі вивезені під час світової війни у 1914—1917 р.р. з меж Л.Д.Р. судові та урядові справи, судові та урядові архіви.