Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12
  • Ескіз
    Документ
    Сельскохозяйственная характеристика Харьково-Полтавской Области в связи с задачами опытного дела. Вып.1
    (Харьков : Изд. Отдела применения ХОС-ХОС, 1928) Коротков, Иван Павлович; Коротков, Іван Павлович
  • Ескіз
    Документ
    Предварительный отчет по санитарно-зоологическому обследованию рек бассейна Сев. Донца за первый год наблюдений (ноябрь 1924 г. – октябрь 1925 г.)
    (Харьков, 1928) Фадеев, Николай Николаевич; Фадєєв, Микола Миколайович; Харьковское управление водоснабжения коммунального хозяйства; Харківське управління водопостачання комунального господарства
  • Ескіз
    Документ
    Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.
    (Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління України
    З 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.
  • Ескіз
    Документ
    Наша столиця Харків
    (Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, Ярина
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928-29 рік
    (Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРР
    Мета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).
  • Ескіз
    Документ
    Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові
    (Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.
    Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.
  • Ескіз
    Документ
    По околицях Харкова
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.
    Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928–29 рік (матеріали до звітної кампанії Рад)
    (Харків : Видання Харківського окрвиконкому, 1929) Харківський окрвиконком
  • Ескіз
    Документ
    Старий Харків : нариси
    (Харків : Державне видавництво України, 1929) Іволгін, В.
    Нариси ці є лише окремі епізоди з історії розвитку Харкова та його колоритного побуту. Хронологічно вони не мають безпосереднього звязку. „Заснування Харкова", будування його, події, що так чи інакше відбивалися на розвитку нової південної фортеці, що стала на захист Московської держави від наскоків татар, дано хоч і послідовно, але лише за період з заснування міста до 1738 року — останньої дати нападів татар на Слобідську Україну. „Підземне місто" — це не тільки розвідка за архівними матеріялами та спеціяльною літературою: тут з початку до кінця все перевірено персональним оглядом печерного лабіринту. На жаль, якраз цей цікавий історичний пам'ятник давноминулої доби не залишив по собі будь-яких більш-менш повних відомостей. „Мерзкое следствіе по харьковскому гнусному делу" — надзвичайно цікавий документ. Він характеризує побут „державного" керування країною за часів Павла І. „Бунт на Михайлівському майдані" — останній нарис. Його вже взято з останніх часів. В колишньому управлінні харківського поліцмайстра залишилися документи про цей бунт, що колись дуже схвилював урядовців і надав Харкову характеристики бурхливого міста. Всі ці нариси написано перш за все за допомогою: „Летописи Харьковской епархии" — великої праці епіскопа Філарета ; орієнтаційних відомостей П. Щелкова з його рідкої тепер книжки „Историческая хронология Харьковской губернии"; надзвичайно цінних відомостей з „Истории гор. Харькова за 250 лет" акад. Д. І. Багалія й інших його праць; паперів Чірікова ; „Своду законов Российской империи" ; документів з діловодства управління харківського поліцмайстра й инших. (Іволгін В.)