Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Фільтри

1919 - 191911920 - 1929281930 - 193412

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.SOCIAL SCIENCES

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 41
  • Ескіз
    Документ
    Національний склад сільського населення України (за національністю господарів) : Попередні підсумки Всесоюзного перепису населення 1926 р.
    (Харків : Центр. стат. управління УСРР, 1927) УРСР, Центральне статистичне управління (ЦСУ); Вольф, Мойсей Михайлович; Яровий, І.В.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.
    (Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління України
    З 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.
  • Ескіз
    Документ
    За дитячу книжку і кінофільм : збірка статтів
    (Харків : Плужанин, 1926) Биковець, Михайло Миколайович
    Авторові цих статтів — педагогові - журналістові з самого початку педроботи довелося на практиці спіткатися з великою бідою, що її наші діти мали і зараз ще відчувають: не було дитячої книжки в потрібній кількості та виборі, з охватом дітей-читачів різного віку. Подані в цій книжці статті в свій час були обговорені на засіданнях студії Плуга, деякі ще до друку, інші — потім, в них було внесено відповідні корективи і зауваження тов. студійців. Автор увів в цю книжку і кілька статтів про дитяче кіно, вважаючи, що остання справа ще в більшій мірі болючіша і ще менше розроблена педагогами, вже не кажучи про майже цілковиту відсутність статтів на цю тему в старій педагогічній літературі. Воно цілком зрозуміло, бо кіно набрало величезної популярности лише за останнє 10-річчя. Кіно в школі має колосальне майбутнє, яко педагогічний прийом та підсобник. В той же час економічні можливості вже дають змогу і в цій ділянці більше подумати про дітей. Шкільне кіно, мандрівне кіно, дитячі фільми і ті можливості, що може дати кіно в справі виховання й навчання — це те недалеке „завтра", яке на багато відсотків полегчить роботу педагогові, дасть незміримо багато нашим дітям і зробить навчання веселим, цікавим.
  • Ескіз
    Документ
    Детский клуб (История одного опыта)
    (Харьков : Культурно-просветительная организация "Труд", 1919) Борович, Борис Осипович
    Не претендуя на теоретическое значение предлагаемая книжка пытается подойти вплотную к практической работе, к тем отдельным, конкретным вопросам, с которыми неминуемо сталкивается всякий работник народных детских клубов. Поскольку ведение этих учреждений является у нас делом сравнительно новым и вызывает ряд затруднений, постольку настоящая работа, написанная в 1914 г. в виде очерка, окажется, надеемся, небесполезной. Отдельные главы ее были помещены в педагогическом сборнике „Дитя в его жизни и творчестве" (изд. „Задруш", М. 1918). Автор.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928-29 рік
    (Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРР
    Мета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).
  • Ескіз
    Документ
    Основные итоги работы правительства УССР за 1929 и 1930 годы : К районным съездам Советов 1931 года
    (Харьков : Издание Секретариата ВУЦИка и Управления делами СНК УССР, 1931) Украина. Совет Народных Комиссаров; Україна. Рада Народних Комісарів
    Этот краткий обзор работы Правительства УССР за 1929 и 1930 годы издается с целью освещения главнейших моментов хозяйственно-политического развития УССР и практической работы Правительства УССР к районным съездам Советов, а также с целью ознакомления районного и сельского актива с основными установками в работе Правительства УССР за период времени XI до XII Всеукраинских Съездов Советов. Подробный отчет Правительства УССР с более полным освещением работы Правительства и развития социалистического строительства УССР будет издан отдельно к XII Всеукраинскому Съезду Советов.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.