Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Фільтри

1920 - 1929121930 - 193410

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.SOCIAL SCIENCESКлючове слово: search.filters.subject.Ukraine

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Харківщина в цифрах на 1928-29 рік
    (Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРР
    Мета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).
  • Ескіз
    Документ
    Основные итоги работы правительства УССР за 1929 и 1930 годы : К районным съездам Советов 1931 года
    (Харьков : Издание Секретариата ВУЦИка и Управления делами СНК УССР, 1931) Украина. Совет Народных Комиссаров; Україна. Рада Народних Комісарів
    Этот краткий обзор работы Правительства УССР за 1929 и 1930 годы издается с целью освещения главнейших моментов хозяйственно-политического развития УССР и практической работы Правительства УССР к районным съездам Советов, а также с целью ознакомления районного и сельского актива с основными установками в работе Правительства УССР за период времени XI до XII Всеукраинских Съездов Советов. Подробный отчет Правительства УССР с более полным освещением работы Правительства и развития социалистического строительства УССР будет издан отдельно к XII Всеукраинскому Съезду Советов.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
  • Ескіз
    Документ
    Список установ Наросвіти та Охорони здоров'я м. Харкова та приміської смуги
    (Харків : Держдрукарня при Міськраді, 1931) Харківський міськплан, Культурно-соціальний сектор
    Мета цього видання дати відомості про фактичний стан мережі установ Наросвіти та Охорони Здоров'я установам, організаціям та поодиноким особам, що мають ті, або інші стосунки до культурно-соціяльного будівництва м. Харкова та його сільської зони. Списки установ Наросвіти складено на підставі обстеження, що його переведено Міськпляном за станом на 1/ХІ—1930 року, а установ Охорони Здоров'я—за матеріялами поточної статистики на 15/VI—1931 року. В складанні списків приймали участь також секції Наросвіти і Охорони Здоров'я Міськради. (Культурно-Соціяльний Сектор).
  • Ескіз
    Документ
    Куп'янська округа
    (Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей Михайлович
    Видання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.
  • Ескіз
    Документ
    Матеріали до опису округ УСРР. Херсонська округа
    (Харків : Видання Центрального статистичного управління УСРР, 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, М.
    Рада Народніх Комісарів України в звязку з останньою адміністративною реформою доручила Центральному Статистичному Управлінню скласти статистичний опис округ за новими адміністративними межами їх. Доручення се було дано в листопаді минулого року, саме в той час, коли в ЦСУ, з одного боку, наводилися підсумки в деяких виконаних перед тим роботах, а з другого — стояли на черзі нові обслідування, що мали зафіксувати стан тих чи инших явищ на початок нового господарчого року. Отож і здавалося недоцільним при таких умовах подавати відомості вже досить запізнені, в той час коли незабаром передбачалася можливість подати відомості значно ближчі до сучасного моменту й разом із тим повніші; для того треба було лише одсунути на який час остаточне складання матеріялів. ЦСУ стало саме на сей ґрунт, і, подаючи оце тепер складені збірки матеріялів до опису округ, вважає, що таке невеличке відсунення видання цілковито себе виправдало. Треба завважити, що хоч адміністративна реформа й вважалася формально на 1 жовтня 1925 року вже остаточно переведеною, але на місцях фактично ще й надалі продовжувалися деякі зміни меж районів, і одні з них збільшувалися, другі зменшувалися. При таких поточних змінах ані статбюра, ані тим більше ЦСУ не мали спроможности своєчасно їх зафіксувати й перерахувати відповідно до того статистичні матеріяли. Через те можливо, що ті відомості, які наводяться нижче в таблицях, не відповідають уже сучасним межам. Але місцеві робітники се одразу помітять і візьмуть на увагу користуючись ними.
  • Ескіз
    Документ
    Недороды на Украине : их районы, частота и размеры
    (Харьков ; Киев : Держсільгоспвидав, 1931) Самбикин, Михаил Митрофанович; Самбикін, Михайло Митрофанович
    15 февраля 1928 года Госплан УССР (сельскохозяйственная секция) предложил мне исполнить работу на тему: „Недороды на Украине, их районы, частота и размеры". Работу предложено было мне закончить к 15 мая 1928 года. Для исполнения данной работы мне были предоставлены Госпланом материалы об урожайности сельскохозяйственных культур, которые были собраны ЦСУ. Кроме того по моим указаниям Госплан обратился к некоторым метеорологическим станциям Украины с просьбой выслать мне нужные материалы для моей работы. По моей личной просьбе Зав. Надчерноморским отделом Укрмета Н. К. Софотеров предоставил в мое распоряжение данные о температуре и осадках за время существования метеорологических наблюдений в г. Одессе, за что выражаю ему свою глубокую благодарность. 8 июня 1928 года настоящую работу я доложил сельскохозяйственной секции Госплана на особом совещании. В заключении выражаю благодарность студенту физико-математич. секции Полтавского ИНО Н. Д. Суворовой за то, что она в продолжение трех месяцев вела все кропотливые вычисления для данной работы и составляла все основные и текстовые таблицы и карты распределения урожаев по территории Украины. Настоящая работа должна была выйти из печати еще в 1928 г. По независящим от нас обстоятельствам она выходит из печати только в 1931 г. Текущая ценность ее до некоторой степени потеряна, но мы ее печатаем без изменений, учитывая ее значение, как попытку объяснить непреложным языком цифр полную зависимость бывших крестьянских хозяйств от погодных условий. Мы уверены, что наши данные помогут будущим исследователям связать экономику прошлого с современной и сделать соответствующие выводы, подтверждающие, что единственным выходом из создавшегося положения являлась реконструкция сельского хозяйства на социалистических основаниях. Проф. М. Самбикин.
  • Ескіз
    Документ
    Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх
    (Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариство
    З історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.