Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Основные итоги работы правительства УССР за 1929 и 1930 годы : К районным съездам Советов 1931 года
    (Харьков : Издание Секретариата ВУЦИка и Управления делами СНК УССР, 1931) Украина. Совет Народных Комиссаров; Україна. Рада Народних Комісарів
    Этот краткий обзор работы Правительства УССР за 1929 и 1930 годы издается с целью освещения главнейших моментов хозяйственно-политического развития УССР и практической работы Правительства УССР к районным съездам Советов, а также с целью ознакомления районного и сельского актива с основными установками в работе Правительства УССР за период времени XI до XII Всеукраинских Съездов Советов. Подробный отчет Правительства УССР с более полным освещением работы Правительства и развития социалистического строительства УССР будет издан отдельно к XII Всеукраинскому Съезду Советов.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
  • Ескіз
    Документ
    Список установ Наросвіти та Охорони здоров'я м. Харкова та приміської смуги
    (Харків : Держдрукарня при Міськраді, 1931) Харківський міськплан, Культурно-соціальний сектор
    Мета цього видання дати відомості про фактичний стан мережі установ Наросвіти та Охорони Здоров'я установам, організаціям та поодиноким особам, що мають ті, або інші стосунки до культурно-соціяльного будівництва м. Харкова та його сільської зони. Списки установ Наросвіти складено на підставі обстеження, що його переведено Міськпляном за станом на 1/ХІ—1930 року, а установ Охорони Здоров'я—за матеріялами поточної статистики на 15/VI—1931 року. В складанні списків приймали участь також секції Наросвіти і Охорони Здоров'я Міськради. (Культурно-Соціяльний Сектор).
  • Ескіз
    Документ
    Будьмо майстрами високих урожаїв! Агроколгоспна конференція в Роздорах
    (Харків : Держсільгоспвидав ; Колгоспне село ; Редакція книжок досвіду та масової роботи, 1934) Цейтлін, Я.
    Конференція схвалює ініціативу артілі «Червоний партизан» та інших колгоспів, які утворили агроколгоспні школи. Готуючись до XVII з'їзду партїї утворити такі школи по всіх колгоспах району діяльності Роздорської МТС. В агроколгоспних школах охопити обов'язковим навчанням усіх бригадирів, ланкових і якісників.
  • Ескіз
    Документ
    Недороды на Украине : их районы, частота и размеры
    (Харьков ; Киев : Держсільгоспвидав, 1931) Самбикин, Михаил Митрофанович; Самбикін, Михайло Митрофанович
    15 февраля 1928 года Госплан УССР (сельскохозяйственная секция) предложил мне исполнить работу на тему: „Недороды на Украине, их районы, частота и размеры". Работу предложено было мне закончить к 15 мая 1928 года. Для исполнения данной работы мне были предоставлены Госпланом материалы об урожайности сельскохозяйственных культур, которые были собраны ЦСУ. Кроме того по моим указаниям Госплан обратился к некоторым метеорологическим станциям Украины с просьбой выслать мне нужные материалы для моей работы. По моей личной просьбе Зав. Надчерноморским отделом Укрмета Н. К. Софотеров предоставил в мое распоряжение данные о температуре и осадках за время существования метеорологических наблюдений в г. Одессе, за что выражаю ему свою глубокую благодарность. 8 июня 1928 года настоящую работу я доложил сельскохозяйственной секции Госплана на особом совещании. В заключении выражаю благодарность студенту физико-математич. секции Полтавского ИНО Н. Д. Суворовой за то, что она в продолжение трех месяцев вела все кропотливые вычисления для данной работы и составляла все основные и текстовые таблицы и карты распределения урожаев по территории Украины. Настоящая работа должна была выйти из печати еще в 1928 г. По независящим от нас обстоятельствам она выходит из печати только в 1931 г. Текущая ценность ее до некоторой степени потеряна, но мы ее печатаем без изменений, учитывая ее значение, как попытку объяснить непреложным языком цифр полную зависимость бывших крестьянских хозяйств от погодных условий. Мы уверены, что наши данные помогут будущим исследователям связать экономику прошлого с современной и сделать соответствующие выводы, подтверждающие, что единственным выходом из создавшегося положения являлась реконструкция сельского хозяйства на социалистических основаниях. Проф. М. Самбикин.
  • Ескіз
    Документ
    Довідник про Харківський державний університет (для вступників)
    (Харків : Видання ХДУ, 1934) Харківський державний університет
    Найстаріший на Україні Університет. Харківському університету в січні 1935 року минає 130 років. Адрес Харківського Державного Університету Харків, вул. Вільної Академії № 14.
  • Ескіз
    Документ
    Народно-господарський план Харківської області на 1934 рік
    (Харків: Трансжелдориздат, 1934) Загер, Соломон Акимович; Шахматов, М.Г.; Каневський, А.Г.; Харківська обласна планова комісія
    За загальним планом житлового будівництва області на 1933 рік було накреслено капітальні вкладення в сумі 41.800,0 тис. крб., в тім числі лінією житлокооперації 19.600 тис. крб. Матеріальний обсяг будівницва був прийнятий у 355,4 тис. кв. мтр. з тим, щоб протягом року ввести в експлуатацію 250 тис. кв. метр, житлоплощі, а по решті об'єктів з площею в 105,4 тис. кв. метр, підвищити технічну готовність до меж, що дають змогу провадити внутрішні обробні роботи взимку. 1933 року введено в експлуатацію 145,6 тис. кв. метр, замість 128 тис. кв. метр., зданих в експлуатацію 1932 року. Проте, план житлобудівництва не виконано. Фінансова програма 1933 року виконана на 71%. Освоєно близько 30,0 міл. крб. з накреслених за планом 41,8 міл. крб.
  • Ескіз
    Документ
    Трактороград
    (Харків : ДВОУ Державне видавництво «Пролетар», 1931) Мусьев, С.; Мус'єв, С.
    При виборі місця для розташування майбутнього соціалістичного міста, що йому ми поки даємо умовну назву „Трактороград", одним із головних міркувань було те, що обслуговуваний містом тракторний завод буде збудований в шости кілометрах од Харкова, на так званому Лосевому майдані. Десятки тисяч робітників і службовців тракторного й інших заводів, розташованих на майдані та інших адміністративних і соціяльно-культурних установ, що обслуговують Тракторобуд, оселяться в новім місті. Це висуває потребу максимального наближення міста до території заводу. З цієї потреби виникло два варіянти. Перший варіянт — збудувати місто на вільних масивах, що прилягають до східніх підвищених околиць Харкова, на Салтівському майдані. Другий варіянт — збудувати місто на території Лосевого майдану, на південь від тракторного заводу. Обидва варіянти рівноцінні щодо вартости всього будівництва. Будування соціялістичного міста, виходячи з розрахунку стотисячного населення, на Лосевому майдані орієнтовно коштуватиме 185.668 тисяч крб. Таку ж приблизно суму коштуватиме й будування міста на Салтівському майдані. Вибір припав на Лосевий майдан, і от з яких причин. Не даючи ніяких економічних переваг, будування міста на Салтівському майдані зв'язане з дуже гострою транспортною проблемою. Створюються величезні утруднення в справі перекидання робітників на місце роботи, Це перекидання забере в робітників по дві години часу, і зокрема обідню перерву не можна буде доцільно використати. Щоб дати можливість її доцільно використати, треба спеціяльно на території заводу збудувати низку додаткових установ харчування і культурного відпочинку на величезне число робітників. Опріч усього, Салтівський майдан перебуває в близькім сусідстві з невпорядкованими околицями Харкова і небезпечний щодо малярії заболоченими річками, що є в цьому районі. Зрозуміло, що абсолютно недоцільно будувати нове соціялістичне місто поблизу малярійних джерел і, звичайно, вибір припав на Лосевий майдан. Це місце своїм розташуванням не являє ніякої небезпеки для здоров'я населення, а щодо близькости до промислових підприємств, то, як запевняють високоавторитетні наукові сили, відокремлення промислового кварталу від житлового недоцільне, бо заходи охорони праці роблять сучасне виробництво безпечним для здоров'я людини. Крім того, питання транспортного зв'язку нового міста з Харковом розв'язується просто. Зв'язок із столицею буде забезпечено правильним курсуванням двох ваґонів трамвайних потягів з інтервалом на 20 хвилин. За орієнтовними підрахунками, для цього треба 6 моторових і стільки ж причіпних трамвайних ваґонів. Зв'язок нового міста з Харковом буде ще здійснюватись за допомогою асфальто-бетонного шосе і залізниць.