Українське відродження (Третій Харків)

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Страницы истории заводов : пробные главы
    (Харьков : Український робітник, 1934) Потапчик, Н.; Панч, П.; Голова, Е.; Орлов, Е.; Решетняк, К.; Всеукраинская редакция "Истории фабрик и заводов"; Всеукраїнська редакція "Історії фабрик та заводів"
    Печатаемые в этом сборнике материалы являются пробными работами авторов истории заводов Украины.
  • Ескіз
    Документ
    Харків будує [фотоальбом]
    (Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр Андрійович
    Житловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).
  • Ескіз
    Документ
    Будуємо соціялістичний Харків
    (Харків : ДВОУ «Молодий більшовик», 1932) Харківський міський комітет ЛКСМУ
    Харківський комсомол перший прийшов на допомогу проектним організаціям, що плянують майбутнє місто — столиці. Харківський комсомол конкретною допомогою Діпромісту, розгортанням масової роботи щодо залучення суспільної уваги, популяризацією змісту та значіння робіт у генеральному пляні Харкова допомагає збудувати соціалістичну столицю УСРР. Питання будівництва, зокрема плянування соціялістичної столиці повинно стати за актуальне питання кожної комсомольської організації, кожного осередку й комсомольця.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
  • Ескіз
    Документ
    Пролетарській столиці УСРР – зразкове міське господарство : до грудневої сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1931) Сідоров, О.
    Великі проблеми стоять перед Харковом у галузі організації та зміцнення серед міського транспорту. Перетворення Харкова на великий індустріяльний, національно-культурний і адміністративно-політичний центр України, високий відсоток самодіяльного населення та втягнення у промисловість населення не лише міста, а й околишніх селищ і сіл, значно збільшує рухливість населення і попит на відповідний розвиток середміського транспорту (кількість їздок трамваєм та автобусами на мешканця за рік зросло з 113—1928 р. до 325—1931 р.) За сучасного стану, трамвай і автобуси задовольняють потреби у перевозках лише в невеликій мірі. Трамвай, що за кінець 1931 року має за віссю вулиць 52,6 клм. рейкових шляхів (9,75% протягу всіх вулиць міста) і лише 275 вагонів, має одночасну перевозну спроможність за місткістю рухомого складу близько 17500 пасажирів, за умов, що ранком лише Червонозаводського району треба підвозити понад 25.000 працюючих.
  • Ескіз
    Документ
    Украинская промышленность в условиях новой экономической политики
    (Харьков: Государственное издательство Украины, 1925) Жигалко, П.В.
    Предлагаемый очерк представляет собой сжатый экономический обзор основных путей развития украинской промышленности в условиях новой экономической политики. Все содержание разделяется на три главы. В первой рассмотрены запросы организации промышленности; во второй освещен процесс концентрации, начавшийся именно с первого года НЭП'а. И, наконец, в третьей приведена характеристика самого развития и роста промышленности. НЭП привел к образованию у нас нового фактора хозяйственной жизни — рынка, потерявшего почти всякое свое значение в период военного коммунизма. И поэтому рассмотрение всех вопросов существования промышленности в условиях НЭП'а должно быть тесно связано с изучением эволюции рынка. Такой метод и применен нами. П. Жигалко.
  • Ескіз
    Документ
    Народно-господарський план Харківської області на 1934 рік
    (Харків: Трансжелдориздат, 1934) Загер, Соломон Акимович; Шахматов, М.Г.; Каневський, А.Г.; Харківська обласна планова комісія
    За загальним планом житлового будівництва області на 1933 рік було накреслено капітальні вкладення в сумі 41.800,0 тис. крб., в тім числі лінією житлокооперації 19.600 тис. крб. Матеріальний обсяг будівницва був прийнятий у 355,4 тис. кв. мтр. з тим, щоб протягом року ввести в експлуатацію 250 тис. кв. метр, житлоплощі, а по решті об'єктів з площею в 105,4 тис. кв. метр, підвищити технічну готовність до меж, що дають змогу провадити внутрішні обробні роботи взимку. 1933 року введено в експлуатацію 145,6 тис. кв. метр, замість 128 тис. кв. метр., зданих в експлуатацію 1932 року. Проте, план житлобудівництва не виконано. Фінансова програма 1933 року виконана на 71%. Освоєно близько 30,0 міл. крб. з накреслених за планом 41,8 міл. крб.
  • Ескіз
    Документ
    Харків: короткий провідник по столиці України
    (Харків : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеєвський з'їзд з чистої та прикладної хіміі (6; Харків; 1932), Оргкомітет
    Одна з леґенд про початок Харкова розповідає, що місто заснував відважний Харко, а за другою — Андрій Квітка — прадід українського письменника Квітки-Основ'яненка. Проте, треба гадати, що справжнім осадчим міста був Іван Каркач, що вивів з Правобережної України черкасів-українців на вільні простори Слобідської України.
  • Ескіз
    Документ
    Якісні завдання української промисловості
    (Харків : ВРНГ УСРР., 1931) ВРНГ УСРР
    Матеріали ВРНГ УСРР. До ХІІ Всеукраїнського з’їзду Рад.