Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Харківська школа романтиків. Т.3(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичМолодше покоління харківських поетів, поширивши ідейні обрії української літератури, разом з тим виступило з новими жанрами в романтичному стилі і до них в першу чергу треба зачислити драматичні спроби М. Костомарова — „Сава Чалий" 1838 року, „Переяславська ніч" 1839 року, видрукована в альманасі „Сніп" 1841 року, кілька незакінчених спроб і нездійснених задумів, про які він згадує в листах і, нарешті, трагедія „Кремуций Корд" російською мовою. (А. Шамрай).Документ Харківська школа романтиків. Т. 1(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичНемае сумніву в тому, що публікування творів цілого покоління поетів, в наші часи уже призабутих, має безперечне значіння і для істориків літератури і для широкого читача, поскільки ці твори зберігають силу хоч в деякій мірі впливати на нього. Готуючи до друку твори харківських романтиків 30-х — 40-х років — Шпигоцького, Боровиковського, Костомарова, Метлинського і інших, ми й гадаємо заповнити певну прогалину в історіях літератури і в ерудиції літературній читача. Треба сказати, що твори цих забутих уже письменників, крім Костомарова і Метлинського (вид. „Руської письменности", що до речі його важко вже здобути), не то що видавалися, але не робилося спроб навіть зібрати і розшукати розпорошений по старих часописах російських їхній літературний матеріял. В нашому виданні твори їх за хронологічним порядком мають скласти чотири томи. До першого увійдуть твори І. Срезневського, Л. Боровиковського і О. Шпигоцького, до другого — Метлинського, до третього — Костомарова, до четвертого — Корсуна, Петренка і С. Писаревського. Крім того, хоч і окремим виданням, але ж у цьому плані „Харківських романтиків" вийдуть три томи поезій Я. Щоголева. Таким чином, літературна школа 30-х — 40-х років представлена буде досить повно, але звичайно не вичерпливо. …Ставлячи своїм завданням подати з одного боку характерні зразки романтичного стилю на початку XIX-го століття і з другого — маючи на увазі читабельність публікованого матеріялу, подаємо в цих збірках насамперед поетичні твори українською мовою, по спроможності повно, і вибір віршів російських. Хоч далеко не все надбання наших поетів, не позначене романтичними рисами, являється справді малоцінним і нечитабельним матеріялом, зосібна це сказати треба про байки Боровиковського, які передруковувалися аж два рази, але ж доводиться рахуватися з наперед означеною метою даного видання. Воно повинно представити типові зразки романтичної поезії. Щодо самих матеріялів, то вміщуємо тут не тільки твори вже опубліковані, але й не видруковані до цього часу, що їх пощастило розшукати в рукописних відділах Російської Академії Наук, Пушкінського будинку, Публічної бібліотеки. За можливість користуватися цими матеріялами при цій нагоді редактор складає свою щиру подяку співробітникам цих установ. А. Шамрай.Документ За дитячу книжку і кінофільм : збірка статтів(Харків : Плужанин, 1926) Биковець, Михайло МиколайовичАвторові цих статтів — педагогові - журналістові з самого початку педроботи довелося на практиці спіткатися з великою бідою, що її наші діти мали і зараз ще відчувають: не було дитячої книжки в потрібній кількості та виборі, з охватом дітей-читачів різного віку. Подані в цій книжці статті в свій час були обговорені на засіданнях студії Плуга, деякі ще до друку, інші — потім, в них було внесено відповідні корективи і зауваження тов. студійців. Автор увів в цю книжку і кілька статтів про дитяче кіно, вважаючи, що остання справа ще в більшій мірі болючіша і ще менше розроблена педагогами, вже не кажучи про майже цілковиту відсутність статтів на цю тему в старій педагогічній літературі. Воно цілком зрозуміло, бо кіно набрало величезної популярности лише за останнє 10-річчя. Кіно в школі має колосальне майбутнє, яко педагогічний прийом та підсобник. В той же час економічні можливості вже дають змогу і в цій ділянці більше подумати про дітей. Шкільне кіно, мандрівне кіно, дитячі фільми і ті можливості, що може дати кіно в справі виховання й навчання — це те недалеке „завтра", яке на багато відсотків полегчить роботу педагогові, дасть незміримо багато нашим дітям і зробить навчання веселим, цікавим.Документ Харківська школа романтиків. Т. 2(Харків : Державне видавництво України, 1930) Метлинський, Амвросій Лук'янович; Костомаров, Микола Іванович; Шамрай, Агапій Пилипович; Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. ШевченкаДокумент Харків : [збірка поезій](Харків : «Український робітник», 1933) Нагнибіда, Микола; Муратов, Ігор; Собко, Вадим; Копштейн, Арон; Вітковський, Віктор; Калянник, Іван…Щоб аж до віку пана в козацтві не було! Дарма нас кров’ю змито, не все одно хіба – Москва, Рєч Посполита, чи січовий наш пан?.. Земле незорана, вітряна, цілинна! Нехай спочатку будеш ти важка нам і гірка – не проковтне ненависти і рішення не змінить, голоблі не поверне Іван Каркач! (Ігор Муратов «Іван Каркач привів переселенців»).Документ Кузня героїв. Збірник робітників-ударників Тракторобуду, покликаних до літератури(Харків : Видавництво пролетарських письменників «ГАРТ», 1931) Городской, Яків Зинов'євич; Бірюков, Михайло ОлексійовичТракторобуд не міг не відгукнутися й на призов ударників до літератури. Люди будівництва взялися й до пера. Тут, власне, ми підходимо до роботи тракторобудівського літгуртка, що е невід'ємна від лункого сьогодні («гудящей были») всього будівництва. Літературний гурток ХТЗ почав і провадив усю свою роботу, як гурток ВУСППівський. Це надало йому ознак, властивих основній провідній організації пролетарської літератури на Україні — ВУСПП'у. Літгуртком керувала бриґада письменників - членів ВУСПП'у (Я. Городской, М. Бірюков, Соколов, Б. Цуккер, деякий час — І. Микитенко, С. Радугін). Спочатку основне ядро літгуртківців становили будівельники. В міру того, як росли цехи, до гуртка приходили вже металісти. Найважніше те, що гурток зростав коштом ударників, штурмовиків. Часто-густо наші товариші приходили на гурток просто з штурму, з гуртка — на штурм. Тематика наших ударників — бойова, виробнича. Подолання труднощів на будівництві взимку, війна з проривами, героїзм ударних бриґад — ось майже незмінний зміст творів гуртківців. Пізніше почали писати про монтаж, про опанування техніки, навчання.