Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
52 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.Документ Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.(Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління УкраїниЗ 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.Документ Страницы истории заводов : пробные главы(Харьков : Український робітник, 1934) Потапчик, Н.; Панч, П.; Голова, Е.; Орлов, Е.; Решетняк, К.; Всеукраинская редакция "Истории фабрик и заводов"; Всеукраїнська редакція "Історії фабрик та заводів"Печатаемые в этом сборнике материалы являются пробными работами авторов истории заводов Украины.Документ Харків будує [фотоальбом](Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр АндрійовичЖитловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).Документ Цілюща Україна: українські курорти(Харків : Державне видавництво України, 1930) Димний, МихайлоДокумент Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва](Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович"Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".Документ Наша столиця Харків(Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, ЯринаДокумент Харківщина в цифрах на 1928-29 рік(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРРМета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).