Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
49 результатів
Результати пошуку
Документ Покоточний цех КОФОКу [колишня фабрика Жоржа Бормана] : [світлина](Харків, 1934-03) б/аДокумент Документ Харьковский государственный театр русской драмы, 1934–1935(Харьков : Харьковский государственный театр русской драмы, 1934) Радин, Е.М.; Петров, Н.В.; Театралов, Яков Борисович; Бартошевич, Андрей Андреевич; Театралов, Яків Борисович; Бартошевич, Андрій Андрійович; Визель, Т.; Митрусенко, Н.К числу мероприятий, направленных на укрепление культурной связи между двумя братским республиками… следует отнести организацию в Харькове государственного театра Русской Драмы.Документ Художній агітпроп комсомолу(Харків : ДВОУ, Молодий більшовик, 1931) Харківський ТРОМХарківський ТРОМ існує всього півтори роки. За цей невеликий час він спромігся на велику й серйозну роботу. Робота на селах в Донбасі, масова, театральна робота ТРОМ'у свідчить про те місце, що його зайняв ТРОМ у всієї системі комсомольської агітпропроботи; як творче зростає робітничий колектив ТРОМ'у, як він завойовує авторитета у широких кіл робітничої молоді. Будучи часткою українського національно-культурного процесу, правлячи за великий чинник участі комсомолу в національно-культурному будівництві, ТРОМ у своїй діяльності користується з українських національно-культурних цінностей, відповідно переоцінюючи їх на базі ідеології пролетаріяту, та разом з усіма мистецькими пролетарськими організаціями будує українське пролетарське мистецтво. Перші роботи ТРОМ «Войовничі дні» і «1930-й», створені усім колективом, звичайно мають ще багато хиб, через замалу, на сьогодні, техніку виконавця та брак теоретичного розроблення окремих положень тромівської практики.Документ А. Бучма : (З нагоди 25-х роковин роботи в театрі) : монографія = A. Butschma : Monographie(Харків : Рух, 1933) Буревій, Кость Степанович; Burewij, K.; Шевченко, Р.; Меллер, Вадим Георгійович"В особі Амврозія-Броніслава Бучми на українській сцені з'явилася постать нового героїчного актора, актора нової формації, нової школи і несподівано широкого діапазону. Бучму українському пролетарському театрові дала Західня Україна. Ми мало знаємо про театр Західньої України. Для нас, наддніпрянців, зовсім несподіваний був той факт, що цілий ряд наших театральних діячів, тих діячів, з чиєю активною участю відбувається на Україні театральна революція, вийшов з Галичини. Галичина дала нам Леся Курбаса, Бучму, Крушельницького, Гірняка, Бабіївну, Бортника й багато інших". (К. Буревій).Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.Документ Харківська школа романтиків. Т.3(Харків : Державне видавництво України, 1930) Всеукраїнський літературознавчий інститут ім. Т.Г. Шевченка; Шамрай, Агапій ПилиповичМолодше покоління харківських поетів, поширивши ідейні обрії української літератури, разом з тим виступило з новими жанрами в романтичному стилі і до них в першу чергу треба зачислити драматичні спроби М. Костомарова — „Сава Чалий" 1838 року, „Переяславська ніч" 1839 року, видрукована в альманасі „Сніп" 1841 року, кілька незакінчених спроб і нездійснених задумів, про які він згадує в листах і, нарешті, трагедія „Кремуций Корд" російською мовою. (А. Шамрай).