Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
26 результатів
Результати пошуку
Документ Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.(Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління УкраїниЗ 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.Документ Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва](Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович"Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".Документ Наша столиця Харків(Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, ЯринаДокумент Харківщина в цифрах на 1928-29 рік(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРРМета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).Документ Куп'янська округа(Харків : Друкарня видавництва "Пролетарій", 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, Мойсей МихайловичВидання складається з двох частин: 1) поокругових збірок, що в них статистичний матеріял по кожній окремій окрузі поглиблено до найменших можливих територіяльних одиниць, якими є адміністративні райони, і 2) загальної збірки по Україні, де особливу увагу звернуто на можливість порівняння округ поміж собою. Все видання складене самим ЦСУ. Тут треба зазначити, що здавалося б цілком природним складання поокругових збірок доручити округовим статбюрам: вони мали б можливість, використовуючи відповідні свої матеріяли, підкреслити ті характерні риси, що властиві тій або иншій окрузі, і тим надали б збіркам певної виразности й більшої конкретности. Але, з другого боку, се разом із тим не тільки значно утруднило, але иноді й зовсім унеможливило б складання загальної збірки по Україні, до того ж не всі округові статбюра, що склалися лише кілька місяців тому, мають у такому впорядкуванні матеріялів певний досвід. Усе це разом спонукало ЦСУ провадити всю роботу в центрі, звертаючись до статбюр лише за тими матеріялами, що по своїй суті лише й могли бути в статбюрах. Складені таким способом округові збірки, на думку ЦСУ, повинні стати для округових статбюр тим вихідним моментом, з якого вони надалі мають провадити видання на місцеві кошти таких самих щорічних збірок. Коли статбюра розпочнуть видавати такі збірки в формі статистичних довідників за-для користування місцевих робітників, виправляючи конче ті хиби, що тут неминуче трапилися, то ЦСУ вважатиме одно з своїх завдань у сій справі за досягнуте. Керівничий ЦСУ України М. Вольф.Документ Матеріали до опису округ УСРР. Херсонська округа(Харків : Видання Центрального статистичного управління УСРР, 1926) Центральне статистичне управління УСРР; Вольф, М.Рада Народніх Комісарів України в звязку з останньою адміністративною реформою доручила Центральному Статистичному Управлінню скласти статистичний опис округ за новими адміністративними межами їх. Доручення се було дано в листопаді минулого року, саме в той час, коли в ЦСУ, з одного боку, наводилися підсумки в деяких виконаних перед тим роботах, а з другого — стояли на черзі нові обслідування, що мали зафіксувати стан тих чи инших явищ на початок нового господарчого року. Отож і здавалося недоцільним при таких умовах подавати відомості вже досить запізнені, в той час коли незабаром передбачалася можливість подати відомості значно ближчі до сучасного моменту й разом із тим повніші; для того треба було лише одсунути на який час остаточне складання матеріялів. ЦСУ стало саме на сей ґрунт, і, подаючи оце тепер складені збірки матеріялів до опису округ, вважає, що таке невеличке відсунення видання цілковито себе виправдало. Треба завважити, що хоч адміністративна реформа й вважалася формально на 1 жовтня 1925 року вже остаточно переведеною, але на місцях фактично ще й надалі продовжувалися деякі зміни меж районів, і одні з них збільшувалися, другі зменшувалися. При таких поточних змінах ані статбюра, ані тим більше ЦСУ не мали спроможности своєчасно їх зафіксувати й перерахувати відповідно до того статистичні матеріяли. Через те можливо, що ті відомості, які наводяться нижче в таблицях, не відповідають уже сучасним межам. Але місцеві робітники се одразу помітять і візьмуть на увагу користуючись ними.Документ Проект адміністративного центру і схема забудови житлового сектору навколо площі Дзержинського в Харкові(Харків : Державне видавництво України, 1929-12) Кондрашенко, Ф.П.Ген-плян земель, що охоплено проектом, займає полуднево-західню частину нагірного масиву, що спадає до району інтелектуальної діяльности за мапою районування Харкова і лежить між землями : Шатилівкою, Павлівкою, Університетським та Зоологічним садами та вулицею Карла Лібкнехта. Район характеризується, як незначно забудований в частині к. Університетських земель і відносно віддалений від існуючого центру без прямого сполучення з ним. Територія земель, що охоплено проектом, взято в межах: на південь — до Барачного провулку і яру над Шатилівкою, на полудень — до південної межі Університетського та Профспілкового саду, початку Римарської і продовження Сердюківського провулку; на схід до Клочківської вул. і великої Сумської ; на захід, до вулиці К. Лібкнехта. Схема планування визначає землі навколо площі Дзержинського та Ветеринарної, як центр нового Харкова, «адміністративне – сіті» й район житлобудинків – кварталів з усуспільненням і централізацією комунального впорядкування. Площа Дзержинського збирає з усіх сторін радіяльні вулиці і магістралі, що вкупі з концентричними вулицями на к. Університетських землях характеризують радіяльну систему плянування цих земель. Головні елементи пляну : підкова адміністративно урядово-громадських будівель з зеленим колом насаджень ; 14 – житлокварталів з будинками від 7 до 3 поверхів; смуга садів Зоологічного, Ботанічного та Університетського; схили к. Університетських земель.Документ Восстановление лесного хозяйства Украины(Харьков : Издательский отдел Наркомзема, 1923) Марченко, Александр Григорьевич; Марченко, Олександр ГригоровичПо данным, имеющимся в Лесном Управлении НКЗ, общая площадь лесов УССР равняется 3.217. - 42 дес. В границах лесных массивов имеются удобные лесные площади, велесные угодья, неудобные пространства, как, напр., болота, наконец, дороги и просеки. Предварительные обследования лесов Украины показывают, что у нас удобной лесной площади имеется всего на всего 2.878 874 дес., что составляет 88°/0 общей площади лесов. Остальные 338.968 дес., т. е. 12% общей площади лесов, приходятся на нелесные угодья, неудобные пространства, дороги и просеки. Удобная лесная площадь частью покрыта лесом, частью непокрыта. Из 2.878.874 дес. удобной лесной площади покрыто лесом 1.876.763 дес., т.е. 64%. Остальные 870 527 дес. удобной лесной площади, или 36%. приходятся на невозобновившиеся лесосеки и небольшие поляны.Документ По околицях Харкова(Харків : Державне видавництво України, 1929) Платонов, К.Коли запитати першого-ліпшого харківчанина про географічне становище Харкова, то майже кожний відповість — „так, на Україні, між Москвою та Кримом"... Цим туманним визначенням вичерпуються звичайно відомості харківчан у цьому питанні. Проте наша українська столиця, як і всякий інший пункт на земній кулі, має своє точне географічне становище, а саме — пересіч 50° 0' 10" північної широти з 36° 13'43,5" східньої довготи, рахуючи від Гринвича (мапа І). Яке ж природне оточення Харкова ? Це питання ще менш популярне серед широких кіл харківчан, і нам хотілося б трохи висвітлити його. Харків лежить в так званій лісо - степовій смузі, тобто, як показує сама назва, у місці переходу лісів, що тягнуться до нас з півночі, у безмежні південно-російські степи. Цим визначається весь ляндшафт харківських околиць — часта зміна лісових ділянок на поля, полів — на бори надає йому живости та інтересу.Документ Провідник по Харкову з назвами вулиць та планом м. Харкова. Книга потрібна для всіх(Харків : Видання Харківського наукового товариства, 1927) Харківське наукове товариствоЗ історії Харкова. Дивлячись на широко розкинуте місто з великими будинками, з брукованими вулицями, трамваями й автобусами, ніхто не може уявити собі, що колись — 300 років тому назад тут було хвилясте море очерету, що рясно вкривав болотяні берега р. р. Харкова і Лопані, а між цими річками ріс густий, зелений ліс. Точно сказати, коли й хто заклав м. Харків неможна. Є легенда, що Харків заснував казак Харько, але академік Д. І. Багалій вважає це не доведеним. (Портрет цієї легендарної особи можна бачити в музеї ім. Сковороди). Найпевніше, що м. Харків одержав своє ім'я від р. Харків — „Назва річки старіша за назву міста" — каже академік Д. І. Багалій. З документів за 1655 р. відомо, що „Черкас"—поселенців було так багато, що вони все городище заставили своїми дворами, а воно (Городище) рівнялося 530 саж. (треба гадати навколо). Харківське Городище — це сучасна висока частина міста, де нині Інститут Народньої Освіти, Окрвиконком та Соціяльний музей ім. Артема. Всіх мешканців в Харкові в 1665 р. було 587 чоловік; їх поділено було на сотні та десятки, на чолі яких стояли атамани.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »