Українське відродження (Третій Харків)
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/4066
Переглянути
67 результатів
Результати пошуку
Документ Радіо на Україні(Харків, 1925-02-01) І.У.Документ Документ Національний склад сільського населення України (за національністю господарів) : Попередні підсумки Всесоюзного перепису населення 1926 р.(Харків : Центр. стат. управління УСРР, 1927) УРСР, Центральне статистичне управління (ЦСУ); Вольф, Мойсей Михайлович; Яровий, І.В.Документ Количество предприятий обрабатывающей промышленности и количество рабочих и служащих, занятых в этих предприятиях, а равно в торговле и в государственных, общественных и кооперативных учреждениях г. Харькова [на 1 марта 1920 года](Харьков, 1920-04-25) Харьковская городская управа, Статистический отдел; Харківська міська управа, Статистичний відділДокумент Кинотеатр «Модерн». Кино им. К. Маркса (б. Боммер)(Харків, 1926-04-20) Администрация; АдміністраціяДокумент Сельскохозяйственная характеристика Харьково-Полтавской Области в связи с задачами опытного дела. Вып.1(Харьков : Изд. Отдела применения ХОС-ХОС, 1928) Коротков, Иван Павлович; Коротков, Іван ПавловичДокумент Предварительный отчет по санитарно-зоологическому обследованию рек бассейна Сев. Донца за первый год наблюдений (ноябрь 1924 г. – октябрь 1925 г.)(Харьков, 1928) Фадеев, Николай Николаевич; Фадєєв, Микола Миколайович; Харьковское управление водоснабжения коммунального хозяйства; Харківське управління водопостачання комунального господарстваДокумент Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 15 серпня 1928 р.(Харків: Видання ЦСУ УСРР, 1929) Центральне статистичне управління УкраїниЗ 1927 року, коли видано „Перелік залізничних станцій та річних пристанів на Україні з розподілом їх за адміністративними ознаками на 1 березня 1927 року", сталися великі змінив середині окремих округ при розподілі їхніх територій на адміністративні райони. Крім того, за той самий час 22 адміністративних райони скасовано зовсім, а їхні території прилучено частинами до інших районів, тому число районів зменшилось до 601. І, нарешті, деякі адміністративні райони перейменовано. Одночасно з цими адміністративно-територіяльними змінами закінчено будовою й передано на експлоатацію нові залізничні лінії й дільниці, а також одкрито для вантажевої й пасажирної роботи нові залізничні станції та річні пристані. Всі ці обставини разом мали своїм наслідком чималі зміни в протязі залізничних шляхів по окремих округах, а також у кількості й розподілі по адміністративних округах і районах залізничних станцій та річних пристанів, чому випущений Центральним Статистичним Управлінням України минулого року зазначений перелік залізничних станцій та річних пристанів тепер втратив своє значіння. З цих міркувань ЦСУ України визнало, що треба скласти новий перелік і перевидати за даними районування на 15 серпня 1928 року, що в цій роботі й виконано. Всю цю роботу проробив референт відділу транспортової статистики К. В. Хлєбніков та статистик - інструктор О. П. Авілова під загальним керуванням завідателя відділу П. С. Грицая і за допомогою Центральної Адміністративно-Територіяльної Комісії при ВУЦВК'у. Центральне Статистичне Управління.Документ За дитячу книжку і кінофільм : збірка статтів(Харків : Плужанин, 1926) Биковець, Михайло МиколайовичАвторові цих статтів — педагогові - журналістові з самого початку педроботи довелося на практиці спіткатися з великою бідою, що її наші діти мали і зараз ще відчувають: не було дитячої книжки в потрібній кількості та виборі, з охватом дітей-читачів різного віку. Подані в цій книжці статті в свій час були обговорені на засіданнях студії Плуга, деякі ще до друку, інші — потім, в них було внесено відповідні корективи і зауваження тов. студійців. Автор увів в цю книжку і кілька статтів про дитяче кіно, вважаючи, що остання справа ще в більшій мірі болючіша і ще менше розроблена педагогами, вже не кажучи про майже цілковиту відсутність статтів на цю тему в старій педагогічній літературі. Воно цілком зрозуміло, бо кіно набрало величезної популярности лише за останнє 10-річчя. Кіно в школі має колосальне майбутнє, яко педагогічний прийом та підсобник. В той же час економічні можливості вже дають змогу і в цій ділянці більше подумати про дітей. Шкільне кіно, мандрівне кіно, дитячі фільми і ті можливості, що може дати кіно в справі виховання й навчання — це те недалеке „завтра", яке на багато відсотків полегчить роботу педагогові, дасть незміримо багато нашим дітям і зробить навчання веселим, цікавим.Документ Відчитна виставка за 1923 рік [Музей Українського Мистецтва](Харків : Друкарня-літографія Видавництва «Червоний шлях», 1924) Харківський Музей Українського Мистецтва; Таранушенко, Стефан Андрійович"Музей Українського Мистецтва зформувався в 1920 р. при реорганізації харківських музеїв. Не дивлячись на короткий час існування, він вже має свою історію. Виділений в окрему інституцію з назвою: „Церковно-Історичний Музей", він входив в мережу харківських губерніяльних музеїв, об'єднаних і підпорядкованих музейній секції Харк. Губ. Ком. Охор. Пам'ят. Мист. і Старое. В основу його лягло три значні й дуже цінні колекції: Церковний Відділ Харк. Унів. Муз., збірки Харк. Епарх. Муз. та евакуйована з Житомиру частина Епарх. Древлехранилища. Спершу його завданням було збірання, зберегання й вивчання пам'яток старовинного українського мистецтва, що були так чи инакше звязані з культом. Зазначені колекції були розміщені у 8 кімнатах в помешканні, що до того займало Управління попечителя Уч. Окр. В основу розміщення експонатів в 5 виставочних кімнатах музея було покладено три принціпи: 1) матеріял й техніка, 2) історичний та 3) географичний. В послідуючі роки музей поповнився кількома невеличкими приватними Найважніша частина виставки—килими, потім різьба по дереву та кераміка (кахлі). Досі в Харкові систематично підібраної колекції старовинних українських килимів не було виставлено. А української різьби по дереву (мережані части возів, саней, полички, форми для медяників і т. и.) в харківських музеях зовсім немає, дуже мало в них також старовинних неполивних з витиснутим орнаментом кахлів, що в нашім музеї зараз уже складають цінну збірку. При всіх своїх мінусах, що залежать од техничних умов (тісне помешкання, невигідність освітлення, обмеженість ресурсів на оборудования), наша виставка, думаємо, зможе дати уявлення про характер старовинного українського килимарства, різьбарства та кахляної продукції".