1. Рукописи та рукописні книги

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1

До цього розділу надходять будь-які рукописи та рукописні книги (повні тексти або фрагменти), що створені до XVII ст. включно, а починаючи з XVIII ст. - лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту.

Переглянути

Фільтри

15341

Налаштування

Кінцева дата: 1638Ключове слово: search.filters.subject.рукопись

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Травник : [Рукопись из библиотеки Ивана Грозного]
    (Б.м., 1534) б/а
    Рукопись написана в 1534 г. и является первым переводом на русский язык немецкой инкунабулы «Hortus Sanitatis» («Сад здоровья» (Любек, 1492). В Травнике дается краткая характеристика многим лекарственным растениям, которая сопровождается детальными иллюстрациями. По мнению российских исследователей, это единственная книга, достоверно принадлежавшая Ивану Грозному. Травник является уникальным памятником народной медицины XVI в. Травник 1534 года («Благопрохладный вертоград здравию») – рукопись из Постельной казны Ивана Грозного. В рукописи 688 глав, из них 542 посвящены описаниям растений («трав»), а 146 – описаниям «каменьев» или «бисеров». В разделе, посвященном «травам», список является лицевым, почти каждой его главе соответствует рисунок. Рукопись проиллюстрирована. Большинство рисунков, которые выполнены пером в соответствии с изображениями переводимого оригинала – любеческого издания 1492 года. Расположение рисунков на листах варьируется, но рисунок, как правило, сопровождает заголовок. Каждое растение, веточка, цветок изображены в деталях и в разных положениях. Встречаются также изображения людей, козерога, водомета. «Сиа книга преведена бысть с немецкого языка на словенский. А перевел полоняник литовской, родом немчин, любчянин. И справедливый же чтец да ходит по каноном, разсужая болести, не осужая составившаго, ни паки пишущаго, понеже опись и недомышление где небывает? Разсудный ж, то разсужает, а не оуразумному осужати составившаго, ни паки пишушаго, понеже опись и недомышление где не бывает? Разсудный ж то разсужает. А неоуразумному осужати составившаго како достоит? Писана лета 7042 (1534), окончена мая 4….»; История загадочной библиотеки Ивана Грозного - одна из популярных тем для журналистских сенсаций и "исторической" беллетристики. Сама легенда об огромном количестве греческих и латинских рукописей, принадлежавших византийским императорам, спасённых после падения Константинополя в 1453 г. и привезённых в 1472 г. в Москву Софьей Палеолог - невестой великого князя Ивана III, неслучайно вызывает интерес учёных вот уже около двух столетий...
  • Ескіз
    Документ
    [Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].
    (1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский
    [Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.