1. Рукописи та рукописні книги

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1

До цього розділу надходять будь-які рукописи та рукописні книги (повні тексти або фрагменти), що створені до XVII ст. включно, а починаючи з XVIII ст. - лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Перська рукописна збірка віршів Хакіма Рокна Масіхі
    (1638) Хаким Рокна Масихи; Хакім Рокна Масіхі
    Диван (диван (перс.) – поетична збірка одного автора в літературах Близького та Середнього Сходу) перських віршів Хакіма Рокна Масіхі датується 1638 роком. Передбачається, що збірка поезій – оригінал, написаний під диктування автора його каліграфом. Рукопис приваблює своїм вишуканим оформленням: перші дві сторінки кожного з чотирьох розділів збірки являють золоте поле з візерунком у вигляді хмар, на тлі яких написаний текст. На початку кожного розділу вміщено художню різнокольорову заставку з квітковим орнаментом. Назва написана білими літерами на золотому тлі. Текст на сторінці поділено на дві частини вертикальною орнаментованою кольоровою смугою. Кожна сторінка обрамлена золотою рамкою із синьою кінцівкою. Обкладинка зверху обтягнута чорною шкірою, а всередині – червоною. Кришки прикрашені тисненням із журавлями, а на обороті – тиснення синьо-золотого орнаменту. Рукопис був подарований бібліотеці Харківського університету в 1904 році Б.Г. Філоновим, колишнім вихованцем юридичного факультету Харківського університету, першим головою правління Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка), відомим харківським колекціонером та меценатом
  • Ескіз
    Документ
    [Συλλογή, XIV-XV αιώνες.] : 1. Αράπου Φαινόμενα [aрк. 2-33]. 2. Κλεομήδους περί κυκλικής θεωρίας μετεώρων [aρκ. 34-66]. 3. Νικόμαχου Γερασήνου Πυθαγορικου αριθμητικήν είσαγωγή [aρκ. 67-102].
    (1) Арат; Нікомах Гераський; Cleomed; Клеомед; Arat; Nicomachius of Gerasa; Никомах Герасский
    [Збірник, [XIV–XV ст.] : 1. Αρκ. 2-33. Арат. Явища. 2. Арк. 34-66. Клеомед. Про круговорот небесних тіл. 3. Арк. 67-102. Нікомах Гераський. Вступ до арифметики. Манускрипт включає такі рукописи: 1. Знаменита поема Арата (310 - 245 р. до н.е.), що описує зоряне небо. У цьому творі, написаному гекзаметрами, поєднуються астрономічні знання, антична міфологія і стоїчна філософія. В епоху середньовіччя твір Арата використовувався як навчальний посібник. Текст Арата супроводжується схоліями. 2. Твір давньогрецького астронома Клеомеда (І – ІІ ст. н.е.). Початок тексту Клеомеда (1-5 періоди) загублено; рукопис починається зі слів: Ο τοίνυν έv τη έκπυρώσει υπό της ουσίας χεομέ νης καταλαμβανόμενος τόπος νΰν κενός έστιν... Αρκ. 66b – окремі написи дидактичного характеру (очевидно, зроблені у більш пізній час; написані іншим почерком і не мають стосунку до "астрономічно-математичної» теми збірника). 3. Твір грецького математика-неопіфагорійця Нікомаха з Гераси (близько 100 р. н.е.), у якому арифметичні поняття вперше одержали не геометричну, а цифрову інтерпретацію. Арк. 68,71, очевидно, помилкова нумерація аркушів, оскільки грецький текст не переривається. Рукопис написаний давньогрецькою мовою, на папері, одним почерком (за винятком арк.ббЬ), без книжкових прикрас, з багатьма малюнками, кресленнями і таблицями. Оправа картонна, зі шкіряними корінцем і ріжками (поч. XIX ст), деякі аркуші пошкоджені книжковими шкідниками. Розмір аркуша – 220 х 145, обсяг – [102] арк. На арк. 2 угорі напис: τοΰ Βατουπεδίου ("[із зібрання Афонського] Ватопедійського монастиря"). Рукопис надійшов до ЦНБ у складі зібрання грецьких рукописів, описаних Беленом де Баллю ще у 1807 році, має штамп "У. X.", тобто "Університет Харківський". По нижньому полю арк. 2 був напис, тепер нерозбірливий, оскільки ретельно закреслений. За припущенням відомого дослідника грецьких рукописів Б.Л. Фонкича, по-варварськи (до дірок на папері) знищений напис ["Арсеній"] міг належати Арсенію Суханову, що у 1653–1655 р. здійснив поїздку до Греції на Святу гору Афон, звідкіля вивіз близько 500 грецьких манускриптів та друкованих книг. Ця поїздка була організована з ініціативи патріарха Никона, відомого церковного реформатора у Росії, з метою використання привезених книг для виправлення російських богослужбових видань.