Періодичні видання ХХ ст.
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/3104
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Засл. арт. Бучма в ролі Чумака («Березіль»)(Харків, 1934-04) б/аДокумент Професор О.С. Федоровський. (Некролог)(1940) Захарченко, Г.М.Документ Известия Крымского педагогического института им. М.В. Фрунзе. Т. VII(Симферополь: Государственное издательство Крым. АССР, 1938) Крымский педагогический институт им. М.В. ФрунзеОтветственный редактор сборника М.С. Шалыт.Документ Вторая Международная конференция революционных писателей : доклады, резолюции, прения(Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1931) б/а«На основании решения Второй Международной конференции революционных писателей в 1931 году интернациональный журнал «Литература мировой революции» начинает выходить вместо «Вестника иностранной литературы».Документ Молодняк. – 1937. – № 1 (січень)(Київ : Молодий більшовик. 4 республ. полігр. ф-ка УПКТ, 1937-01) б/а...Пушкіна заслали в Катеринослав. 6 травня 1820 р. Пушкіна на казенний кошт уже мчала кур'єрська поштова трійка з Петербурга на наддніпрянську Україну. Два тижні в дорозі. Лише вірний кріпак Микита Тимофійович Козлов був його супутником. Звернувши з Білоруського тракту, поїхав через Чернігівську, Полтавську і Катеринославську губернії. Поштовий маршрут був тоді такий: Добрянка, Борова, Буровка, Роїще, Чернігів (тут у готелі «Царьград» Пушкін зупинявся), Горбова, Жуківка, Дрімайлівка, Ніжин, Почакін, Обичев, Прилуки, Махнівка, Пирятин, Іванівка, Лубни, Сотниківка, Хорол, Семенівка, Жуки, Рублівка, Кременчук; далі дерев'яним мостом через Дніпро Пушкін переїхав на правий берег) і 16—18 травня прибув до Катеринослава. (Косарик Д. "Пушкін на Україні").Документ Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)(Київ, 1947) Семенов-Зусер, Семен АнатолійовичЗа 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.