"Український Ренесанс"
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/9753
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Наукові установи та організації УСРР(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1930) Державна Планова Комісія УСРРПрезидія Укрдержплану поклала на Бюро для вивчення продукційних сил завдання скласти п’ятирічного плана й виготовити матеріали до генерального плану науково-дослідчої роботи на Україні... Обслідовано, загалом беручи, 577 установ і організацій. Загальна кількість осіб, які працюють в урахованих установах та організаціях, понад 3300.Документ Виробництво на Україні(Харків : Український робітник. Артемівськ, Друкарня Видавництва «Український робітник», 1926) Янжул, І.В умовах сучасної машинової техніки оснівні підвалини промисловости будь-якої країни — це вугілля та залізо. Вугілля є універсальне паливо, що розмірами вжитку займає перше місце серед низки речей опалення дарма, що йому конкурує біле вугілля (енергія падіння води; та нафта; вугілля дає рух більшості фабрик та заводів земної кулі. Залізо є незамінний матеріял для виготування машин та верстатів, для різних тривалих будівель (мостів, наприклад), для знаряддя і т. інш. Що більший розвиток має промисловість даної країни, то більше вона споживає вугілля та заліза. Україна є надто багата на ці мінерали. Донецький Басейн, що міститься у самому центрі України, є один з найбільших у Европі місцероджень твердого мінерального палива (вугілля, антрациту) та залізної руди. Сполучення цих двох оснівних для сучасної техніки мінералів зробило з Донбасу що-найбільший промисловий район Союзу Радянських Республік. Загально союзне значіння Донбасу знайшло собі влучну назву у виразі „Всеросійської кочегарні". Але копальні багатства України не вичерпуються лише вугіллям та залізом. На Донці, недалеко від Никополя, є великі поклади марганцевої руди, що вона має велику вагу у сталеливарній справі. В районі станції Микитівки (Донбас) знаходиться місцеродження живого срібла. Там же, в Донбасі, в районі села Брянцівки, є великі місцеродження кам'янки. У кол. Харківській губернії містяться соляні джерела, що сіль з них добувалася шляхом виварки. Надзвичайно багата Україна на різного роду коштовні глини. Нарешті, хліборобське значіння України й багатства її ґрунту становлять собою основу для розвитку виробництва що до обробки харчових продуктів — цукрового, олійного, борошняного й т. инш.Документ Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Матеріали до характеристики творчості П.Тичини(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського., 1926) Майфет Ф.Із фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.