Харків очима сучасників
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958
Переглянути
24 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей(Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.Документ Старі хати Харкова(Харків : Друкарня Наркомосвіти, 1922) Таранушенко, Стефан Андрійович"Відсутність публікацій точних креслеників й незначна кількість виданих фотографій робить неможливим наукове штудіювання нашого хатнього будівництва. Завдання нашого часу — заповнити сю прогалину. Досліди над харківськими хатами показали, що систематичне й раціонально переведене дослідження їх може дати добрий і значний матерьял для штудій над еволюцією українського будівництва. Між ними зустрічаємо ряд будов, утворених майстрами-артистами; такі заслуговують виділення в окрему групу —в число „Памяток українського мистецтва". Друга, більш численна група, не визначаючись яскравими рисами, всеж-таки чимало дає для розуміння будівельного стилю наших старих хат; сі війдуть в „Матерьяли до історії українського мистецтва". Дослідження хатнього будівництва на Слобожанщині закроювалося нами в 1920 р. в Архитектурній Секції Харьківського Губ.К.О.П.М.І.С'а на широку скалю: малось на думці перевести реєстрацію, а слідом за нею і точне обмірювання, фотографування, зарисовки й опис всіх найважнійших старих хат Харкова, а після й губернії. На жаль з сього плану пощастило виконати дуже мало: зареєстровано й зафотографовано всі старі хати Харькова, з них девять обміряно (одну з обміряних хат ми випустили в світ минулого року, вісім публікуємо нині). Остання частина наміченої роботи не була виповнена і надіятись на продовження її в близькому будучому не має ніяких підстав. Чи пощастить опублікувати хоч найцікавійше з того, що нами вже було зібрано? Обслідування хатнього будівництва Харькова переведене було пишучим сі рядки при найближчій участи й допомозі В. К. Троценка, котрий керував обмірами й викреслюванням, він же подав нам матерьял до опису хат. З опублікованих тут вісьми хат 5, 7, 8 допомогав обмірювати й викреслювати В. Соловьїв, 2, 3 — П. Соколов, 6 — О. Степанова; останні обмірені й викреслені самим В. К. Троценком. Для цінкографії ряд креслеників підготовлено було К. А. Барманом та С. В. Григорьївим. Всим названим особам за їх допомогу складаю тут свою найщирішу подяку". С. Т.Документ Пам'ятки мистецтва старої Слобожанщини(Харків : Харківська експериментальна школа-клуб друкарської справи, 1922) Таранушенко, Стефан АндрійовичСтефа́н Андрі́йович Тарану́шенко (*9 (22-го за новим стилем) грудня 1889, Лебедин — † 13 жовтня 1976, Київ), мистецтвознавець (зокрема знавець української архітектури) і музейник родом з Лебедина (Харківщина); закінчив Харківський Університет (1916). 1920 — 33 дир. Держ. Музею Укр. Мистецтва і співр. (з 1921) н.-д. катедри історії української культури в Харкові; 1924 — 29 проф. Харківського Художнього Інституту. Таранушенко досліджував народне будівництво (зокрема на Харківщині), дерев'яні храми, кам'яну архітектуру, народне прикладне мистецтво, творчість окремих митців.Документ Харків будує [фотоальбом](Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр АндрійовичЖитловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).Документ Наша столиця Харків(Харків : Державне видавництво України, 1928) Надольський, С.А.; Філянська, ЯринаДокумент Харківщина в цифрах на 1928-29 рік(Харків : Друга друкарня ім. В. Блакитного, 1929) Харківське окружне статистичне бюро ЦСУ УСРРМета цього довідника — подати до рук партійних, радянських та громадських робітників матеріял з основними покажчиками народнього господарства округи. Дані, вміщені в довідникові, здебільшого охоплюють 1927-28 рік і подані в міру можливости в динаміці з попередніми роками. Райони округи дано в нових адміністративних межах на 1/І 1929 р. Надаючи довідникові портативної форми Окрстатбюро обмежилось переважно поокружними підсумками. Районні підсумки 1927-28 року з далеко ширше розгорнутими таблицями будуть вміщені в „Щорічникові", що він і являтиме собою основний збірник статистичних матеріялів округи. „Щорічник" одночасно з довідником готується до друку. (Завокрстатбюра С. Шпак).Документ Харьков : краткий путеводитель по столице Украины(Харьков : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеевский съезд по чистой и прикладной химии (6 ; 1932 ; Харьков), Оргкомитет; Менделєївський з'їзд з чистої та прикладної хімії (6 ; 1932 ; Харків), ОргкомітетДокумент Харківський тракторний завод і новий Харків(Харків : Видавництво Харківської міської ради, 1930) Вольський, В.; Борфін, Б.На пустому досі Лосівському майдані за рік волею робітничої кляси виросте величезний завод. В червні 1931 року новий велетень дасть перший зазивний гудок, запрошуючи тисячі робітників до новеньких варстатів і машин. Через широко відчинені ворота заводу поповзуть довгою стрічкою десятки тисяч тракторів. Тракторний завод різко змінить не тільки обличчя Харкова, а й матиме великий вплив на всю промисловість України й навіть Союзу. Тракторобуд не буде поодинокий. Навколо нього виростуть нові великі заводи (верстатобудівний, струментальний, вісних залізниць, хемічної апаратури та ін.), будується соціялістичне місто.Документ Медик дев’ятнадцятого століття (записки)(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захарж., 6., 1936-02) Мельніков-Разведенков, Микола ФедотовичНа урочисте відкриття університету 17-29 січня 1805 року зібралися численні представники влади, громадянства, дворянства. Але серед них не було головного «винуватця свята» В.Н. Каразіна… Підгородні селяни, що називалися «військовими обивателями», «пожертвували» 125 десятин землі понад Сумським шосе, тобто в перекладі на сучасну топографію вони пожертвували весь масив землі від колишнього Університетського саду до Шатилівки, включаючи майдан Дзержинського з прилеглими до нього величезними будинками, що тягнуться тепер на всі сторони від Держпрому: у подовжньому напрямку – від вул. Андрія Іванова, к. Ветеринарної вулиці, до Міського парку; в поперечному напрямку – від вулиці Лібкнехта до Павлівки… Харківський медичний факультет був офіціально відкритий 17 січня 1805 року, за старим стилем, під назвою «Врачебного отделения» Харківського університету, в який входили ще такі три відділи: словесний (історико-філологічний), етико-політичний (юридичний) і математичний. (Мельніков-Разведенков Н.Ф.)Документ Копия с протоколов Дворянства и купечества пред основанием Императорского Харьковского университета 1802 года сентября 1 дня(Харьков : В Университетской типографии, 1843)
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »