Харків очима сучасників
Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958
Переглянути
46 результатів
Результати пошуку
Документ Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова(Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г."Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".Документ Список домовладельцев г. Харькова [1901](Харьков : Типография и Литография Н.В. Петрова, 1901) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділДокумент Список домовладельцев г. Харькова [1882](Харьков : [Типография М.М. Гордона], 1882) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділДокумент Список домовладельцев города Харькова, с показанием стоимости их недвижимых имуществ, принятой на 1892 год для платежа государственного налога и земских сборов(Харьков : Типография М.М. Гордона, 1892) Харьковская городская управа. Статистический отделДокумент Список домовладельцев города Харькова [1887](Харьков, 1887) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділДокумент Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.(Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісіяПісля здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.Документ Кустарные промыслы Харьковской губернии: изготовление рогож, шапок, картузов, шитье шуб(Харьков : Кооперативная типография, 1920) Ливенцев [Левенцев], Н.; Харьковское губернское статистическое бюро; Харківське губернське статистичне бюроВыработка рогож в Харьковской губернии стоит в иных условиях, чем в центральной части России. Там рогожи приготовляются из мочалы, следовательно производство связано только до известной степени с лесистостью, с местом производства мочалы. Не то мы видим в Харьковской губернии. Производство здесь связано с местом произрастания материалов для рогожи, т. к. куга и рогоза, из коих она выделывается, не выдерживает дальней перевозки, как тяжеловесный и сравнительно недорогой материал. Вироблення рогожу в Харківській губернії стоїть в інших умовах, ніж у центральній частині Росії. Там рогожі готуються з мочали, отже виробництво пов'язане лише певною мірою з лісистістю, з місцем виробництва мочали. Не те ми бачимо в Харківській губернії. Виробництво тут пов'язане з місцем зростання матеріалів для рогожі, тому що куга і рогоза, з яких вона виробляється, не витримує далекого перевезення, як великоваговий і порівняно недорогий матеріал.Документ Квартирная плата. Коммунальные услуги и административное выселение по гор. Харькову : офицальные постановления с практическими разъяснениями(Харьков : Юридическое издательство НКЮ УССР : Типо-литография ПУУВО им. Фрунзе, 1925) Готфрид, И.М.Задачей настоящей брошюры является практическое комментирование действующих сейчас в гор. Харькове норм квартирной платы. Нормы эти установлены обязательным постановлением Харьковского Губисполкома от 14/XII-23 г. с последовавшими к нему в дальнейшем (также в виде обязательных постановлений) изменениями и дополнениями от 20/ІІІ-24 г., 22/ІІІ-24 г. и 5/VII-24 Г.Документ Нарис з економіки Харківщини(Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.Документ До питання про перебування Т. Шевченка на Харківщині(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного Видавництва України ім. Г.І. Петровського, 1930-03) Єрофіїв, Ів.Даних про перебування Т. Шевченка на Харківщині замало. Коли взяти статтю проф. М. Сумцова „Шевченко и Харьков" та рядки В. Алешка „На Сумщине, где был Т. Шевченко" (Харьк. Пролет. 1926 11 /III) та його ж „Т. Шевченко на Слобожанщині" („Коммунист" тої ж дати), то це головне, що є для освітлення питання. Нам довелось дістати інші подробиці, зв'язані з перебуванням поета в наших краях. В самім Харкові Шевченко ніколи не був, а лише навідався в Лебединський повіт, в с. Лихвин до свого знайомого дідича М. О. Хрущова, найбільш ліберальної людини серед тодішнього панства, прибічника визволення селян з кріпацтва і учасника визвольного комітету від харківської шляхти. (Ів. Єрофіїв).