Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 21
  • Ескіз
    Документ
    Залізиста вода з свердловини в хуторі Коробовому, Зміївського району, Харківської області
    (Харків, 1940) Федоровський, Олександр Семенович
  • Ескіз
    Документ
    Борьба трудящихся Харьковщины за послевоенную сталинскую пятилетку
    (Харьков: Харьковское книжно-газетное издательство, 1948) Окладной, Георгий Михайлович; Окладний, Георгій Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Перемога : збірник творів харківських поетів
    (Харків: Харківське книжково-газетне видавництво, 1948)
    «…В чужім краю, в передгрозовій тиші, згадавши Харків, стали ми нараз і ближчі один одному й рідніші – це Батьківщина так ріднила нас. Ми згадували корпуси Держпрому, і нашу площу – світлу, золоту, і, школяреві кожному знайому, Тараса постать бронзову в саду…» (Михайло Аронс).
  • Ескіз
    Документ
    Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)
    (Київ, 1947) Семенов-Зусер, Семен Анатолійович
    За 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.
  • Ескіз
    Документ
    Забота о семьях воинов
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-09) Кулініченко, Олена; Кулиниченко, Елена
  • Ескіз
    Документ
    Героический труд – залог победы над врагом
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Николаева, К.
  • Ескіз
    Документ
    На передовой фабрике [фабрика имени Осоавиахима. Харьков]
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Голубчик, Сарра
  • Ескіз
    Документ
    Тыл от фронта неотделим
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Ткаченко, З.
  • Ескіз
    Документ
    Как я стала героем (Рассказ Героя Советского Союза Марии Щербаченко)
    (Москва : Издательство «Правда», 1944-07) Щербаченко, Марія Захарівна; Щербаченко, Мария Захаровна
    "Раньше я думала, что герои — это необыкновенные люди и обязательно из какого-нибудь знаменитого города. Но вот я, Маруся Щербаченко, ведь я была неприметная, тихая девушка, в колхозе работала и адрес мой незнаменитый — хутор Неждановка, Волчанского района, Харьковской области, в стороне от шляха... Теперь я хорошо знаю: героем может быть каждый, кто и сердцем и умом понял, как дорога ему родная земля и как ненавидит он врагов. Наш хутор был оккупированный. Боже ж мой, что там немцы вытворяли, какая страшная была жизнь. Душно мне стало, все кругом немило, всё постыло... Стали немцы молодёжь в Германию угонять, и я решила: не могу так, умру лучше, но не буду немецкой батрачкой и в Германию не желаю ехать". «Раніше я думала, що герої — це незвичайні люди і обов'язково з якогось знаменитого міста. області, осторонь шляху... Тепер я добре знаю: героєм може бути кожен, хто і серцем і розумом зрозумів, як дорога йому рідна земля і як ненавидить він ворогів. Наш хутор був окупований. Боже ж мій, що там німці витворяли, яке страшне було життя. Душно мені стало, все кругом немило, все набридло... Стали німці молодь у Німеччину викрадати, і я вирішила: не можу так, помру краще, але не буду німецькою батрачкою і в Німеччину не бажаю їхати».
  • Ескіз
    Документ
    Восстановим детские ясли
    (Москва : Издательство «Правда», 1944-01) Мухина, Е.