Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 78
  • Ескіз
    Документ
    Піонер Школи сліпих учиться писати. Харків
    (Харків, 1933-02)
  • Ескіз
    Документ
    У дитсадку (Харків)
    (Харків, 1933-02)
  • Ескіз
    Документ
    Харків. З’їзд викладачів природознавства середньої школи
    (Київ : Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1935)
  • Ескіз
    Документ
    Харків. 20 школа. Заняття в лабораторії
    (Київ : Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1935)
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Ясла для дітей робітників у Харкові
    (Харків, 1928-01-08)
  • Ескіз
    Документ
    Громадське хвилювання [Слобожанщина]
    (Харків : Видавництво «Союз», 1918) Сумцов, Микола Федорович
  • Ескіз
    Документ
    Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния : Пособие по родиноведению
    (Харьков: Издательство «Союз» Харьковского Кредитного Союза Кооперативов. Типография «Печатное Дело», 1918)
    Естественно-Историческая Библиотека под ред. проф. В.И. Талиева.
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.