Харківська та сусідні губернії

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1631

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Могильник кургана слободы Сеньково, Купянского уезда
    (Харьковъ : Типо-Литографія "Печатное Дѣло" кн. К. Н. Гагарина, Клочковская ул., № 5-й, 1900) Редин, Егор Кузьмич; Федоровский, Н.А.; Редін, Єгор Кузьмич
    До межі ХІХ – ХХ ст. територія Харківської губернії була недостатньо досліджена в археологічному відношенні, систематичні курганні розкопки не проводилися. У 1898 р. вченими Харківського університету Є. К. Рєдіним та Е. П. Тріфіл’євим був частково оглянутий курган-могильник у слободі Сеньково Куп’янського повіту. Предмети, видобуті з могильника (кістки людини та тварин, фрагменти кам’яних знарядь і глиняних посудин, кремнієві уламки та ін.), вивчив їхній колега Н. А. Федоровський. У цій праці викладено результати дослідження, що дали вченим підстави віднести курган до кіммерійської епохи
  • Ескіз
    Документ
    Церковные древности Харьковского края : историко-археологический очерк. Выпуск І
    (Харьков : Епархиальная типография, 1916) Фомин, Петр Георгиевич; Фомін, Петро Георгієвич
    Отдельные оттиски журнала «Вера и Разум» за 1916 г.
  • Ескіз
    Документ
    Общий очерк древностей Харьковской губернии
    (Харьков : Типография Губернского Правления, 1890) Багалей, Дмитрий Иванович; Багалій, Дмитро Іванович
    «Реферат, прочитанный Д.И. Багалеем в извлечении на Московском Археологическом съезде 10 января 1890 г.».
  • Ескіз
    Документ
    Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)
    (Київ, 1947) Семенов-Зусер, Семен Анатолійович
    За 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.