4. Рідкісні видання Харкова ХХ ст.
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/1625
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Документ Багатовікова боротьба українського народу за своє соціальне й національне визволення : (Короткий нарис)(Харків : Харківське книжково-газетне видавництво, 1949) Королівський, С.М.Документ Воля непреложна(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе , Харків ., 1941) Тичина, ПавлоТи, земле наша, рідная, святая! Ти, батьківщино люба золотая ! Це знову напад? З ворогом двобій? — Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! Чого від тебе ворогу потрібно? За що свою він злість зганяє дрібно? Бо ти єдина, вільна на весь світ. В тобі свобода й сонце, ясен цвіт! (Павло Тичина).Документ За високі врожаї махорки(Київ ; Харків : Державне видавництво сільськогосподарської літератури. Друкарня Державного видавництва сільськогосподарської літератури УРСР "Комуніст", Харків., 1945) Бугай, Самсон МитрофановичДо Вітчизняної війни Україна славилась високими врожаями махорки. Середній урожай цієї культури становив 24—25 центнерів з гектара, а багато колгоспів збирали й по 40—50 центнерів. По сто і більше центнерів з гектара збирало чимало ланок. Серед них славиться найвищими і сталими врожаями ланка депутата Верховної Ради СРСР, орденоносниці Палажки Явдокимівни Шолом з колгоспу ім. Ворошилова, Варвинського району, Чернігівської області. Перед війною ланка П. Шолом збирала по 120—150 центнерів махорки з гектара з усієї закріпленої за нею площі, перекривши всі рекорди по врожайності цієї культури. За одержання високих урожаїв махорки уряд нагородив П. Я. Шолом орденом „Знак Пошани", а Виставочний комітет Всесоюзної сільськогосподарської виставки відзначив золотою і срібною медалями виставки. Свою майстерність у боротьбі за високі врожаї Палажка Явдокимівна передавала іншим ланкам. По сто і більше центнерів з гектара одержували ланки того ж колгоспу Ольги Федорчатенко, Марії Волик та інші. В цій брошурі висвітлюється досвід колгоспу ім. Ворошилова по одержанню високих урожаїв махорки.Документ Злочини німців і народна боротьба на Ровенщині(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво, 1945) Бегма, Василь АндрійовичПро політику німців щодо України досить недвозначно говорив гітлерівський намісник „польського генерал-губернаторства" Франк: „Ця територія навіки залишиться німецькою. Ми прийшли сюди для того, щоб назавжди приєднати Україну до німецького простору. Сяючим зором дивимося ми на цей рай на сході, бо він назавжди звільнить нас від труднощів і турбот, бо він забезпечить підростаюче покоління нашого народу всім: хлібом, життям, свободою". Кат українського народу Еріх Кох в одному із звернень до солдатів Східного фронту писав: „Ви можете мені повірити, що я витягну з України останнє, аби тільки забезпечити вас і ваших батьків".Документ Іван Вдовенко(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво . Харків, Друкарня «Мистецтво» ., 1945) Косарик, Дмитро Михайлович"Прославився священним подвигом син українського народу льотчик Іван Вдовенко. Про незабутнє життя і смерть цього крилатого сина України у всіх газетах Радянського Союзу було надруковано повідомлення Радянського Інформбюро за 31 серпня 1941 року. Героїчний екіпаж бомбардувальника: молодший лейтенант Іван Вдовенко, штурман Микита Гоманенко, стрілець молодший сержант М. Купатов і радист В. Карпов, — завдавши ворогові величезних втрат, загинули смертю хоробрих".Документ Герой Радянського Союзу Сергій Борзенко(Харків : Харківське книжково-журнально-газетне видавництво, 1945) Гавриленко, Володимир Никифорович"Першим мав висадитися на ворожий берег батальйон морської піхоти капітана Миколи Бєлякова. На мотоботі Бєлякова був спеціальний кореспондент армійської газети «Знамя Родины», харків'янин, майор Сергій Борзенко. Довідавшись про десант у Крим, він попросив у командування дозволу взяти участь у цій небезпечній операції".Документ Похорон друга(Київ; Харків: Українське Державне видавництво . Друкарня «Мистецтво», Харків ., 1945) Тичина, Павло Григорович"І строки минули — вдарила війна. І друг подав про себе вістку: вся ж країна гордилась ним, який, немов той плуг, в'оравсь у ворога! І кров зміїна круг нього по коліна піднялась... Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх. Велась жорстока боротьба за Харків. Строго його оточували наші. Все ж нерівні були сили, й Ярославу прийшлося битись в загравах пожеж всю ніч проти восьми. Ще більшу славу він заслужив собі, як врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти. З військом він одвоював село, та й сам погинув..."Документ Земля донецька : новели(Київ; Харків: Українське Державне видавництво, 1944) Байдебура, Павло Андрі́йович"Та нічого того не могли вже бачити й чути ті, що лежали серед степу, в яру, простреляні кулями. З шахтарського виселка сюди востаннє прийшли вони. Кров і сльози пропекли на землі місце їхньої смерті. Сльози затоптав кований чобіт фашиста, а кров не можна затоптати. Вона горить, ніби перелившись у маки червоні, парує під сонцем і кличе до відплати. Останній, передсмертний плач і стогін вітри носитимуть над степом, над житлом живих людей аж поки не настане відплата..."Документ Перемога(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво, 1941) Панч, Петро ЙосиповичДокумент Звірства і злочини німецько-фашистських загарбників на Харківщині : збірник документів(Київ ; Харків : Українське Державне видавництво. Друкарня Державного видавництва «Комуніст», Харків., 1944) Управління Державними Архівами НКВС УРСР
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »