"Харьковский Демокрит" (1816 г.)
Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/2902
Це перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841). Виходило у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року російською мовою.
Електронна колекція цього видання представлена також у Світовій цифровій бібліотеці (World Digital Library) - WDL
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал(Харьков : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування. «Kharkov Democrit» is a Ukrainian magazine published in Kharkov every month from January till June 1816. Vasiliy Hrygorievich Maslovich (1793-1841), its publisher and editor, took St. Petersburg «Democrit»; as an example (1815). «Kharkov Democrit»; was a first Ukrainian periodical edition in a humorous and sarcastic style. Kharkov writers A.Nahimov, H.Kvitka-Osnovianenko, D.Yaroslavskiy, O.Somov are among the number of authors. The material was grouped in 3 chapters (poetry, prose, «mix») and was published in Russian. For the first time in the pages of periodicals in Western Ukraine the Ukrainian language was put in to text of a burlesque poem «Kharkov foundation»; by V. Maslovich. Hints of social injustice that appeared in the magazine pages caused censorship dissatisfaction. The magazine ceased to exist in June 1816 with the movement of Maslovich to St. Petersburg.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц июнь(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц май(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц апрель(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц март(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц февраль(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.Документ Харьковский Демокрит: Тысяча первый журнал. Месяц январь(Х. : Типография Харьковского университета, 1816) б/а«Харьковский Демокрит» – український журнал, що виходив у Харкові щомісячно з січня по червень 1816 року. Його видавцем та редактором був Василь Григорович Маслович (1793–1841), який узяв за взірець петербурзький журнал «Демокрит» (1815 р.). «Харьковский Демокрит» – перше українське періодичне видання гумористичного та сатиричного напрямку. До кола авторів увійшли харківські письменники Я. М. Нахімов, Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Д. Ярославський, О. М. Сомов. Матеріал групувався по трьом розділам (поезія, проза, «суміш») та публікувався російською мовою. До тексту бурлескної поеми В. Масловича «Основание Харькова» вперше на сторінках періодики Східної України було введено українську мову. Натяки на соціальну несправедливість, які з’являлися на сторінках часопису, визвали незадоволення цензури. З переїздом Масловича до Петербургу в червні 1816 року журнал припинив існування.