місто Харків

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/959

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 36
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Список домовладельцев г. Харькова [1901]
    (Харьков : Типография и Литография Н.В. Петрова, 1901) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділ
  • Ескіз
    Документ
    Список домовладельцев г. Харькова [1882]
    (Харьков : [Типография М.М. Гордона], 1882) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділ
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Список домовладельцев города Харькова [1887]
    (Харьков, 1887) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділ
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Квартирная плата. Коммунальные услуги и административное выселение по гор. Харькову : офицальные постановления с практическими разъяснениями
    (Харьков : Юридическое издательство НКЮ УССР : Типо-литография ПУУВО им. Фрунзе, 1925) Готфрид, И.М.
    Задачей настоящей брошюры является практическое комментирование действующих сейчас в гор. Харькове норм квартирной платы. Нормы эти установлены обязательным постановлением Харьковского Губисполкома от 14/XII-23 г. с последовавшими к нему в дальнейшем (также в виде обязательных постановлений) изменениями и дополнениями от 20/ІІІ-24 г., 22/ІІІ-24 г. и 5/VII-24 Г.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
  • Ескіз
    Документ
    Пенсне і крила
    (Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». 7 друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захаржевська, 6., 1933) Кандиба, Ф.
    «Йосип Григорович Неман належав до тієї малочисленної категорії харківських мешканців, що не лаяли трамваю. Це було не тому, що Неманові не доводилося зазнавати лиха від цього виду харківського міського транспорту. Ні, навпаки – молодому інженерові-конструкторові, затиснутому до того, що він не міг би вимовити власного імені, щоранку доводилося їздити трамваєм на роботу до авіаційного заводу і щовечора ним же повертатись додому…» (Ф. Кандиба «Пенсне і крила»)
  • Ескіз
    Документ
    Харьковской Городской Думе от Комиссии, назначенной Думою для рассмотрения вопроса о введении всеобщего обязательного обучения детей грамоте : доклад
    (Харьков : Типо-Литография "Печатное Дело" кн. К.Н. Гагарина, 1899) Харьковская Городская Дума; Харківська Міська Дума
    В собрании Харьковской Городской Думы 25-го июня 1896 года состоялось постановление об избрании комиссии для разработки предложения гласного А. С. Илларионова о введении в Харькове всеобщего и обязательного обучения детей грамоте. Для рассмотрения того же вопроса избрана была в начале 1898 г., уже при объявленном в 1897 г. составе Думы, новая комиссия, которая, не уклоняясь в общие технические расуждения о всеобщем обязательном обучении, определила свою задачу таким образом: исходя от настоящего положения школьного дела в Харькове, определить тот ряд мероприятий, который должен привести к конечной цели — всеобщему обучению детей грамоте — при достижении возможно лучших результатов от обучения и при возможно меньшем обременении городского бюджета расходами на этот предмет.