місто Харків

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/959

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей
    (Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.
    20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Харків будує [фотоальбом]
    (Харків: Видання Харківської міської ради, 1931) Хитров, П.П.; Страхов, А.; Плахтій, І.П.; Шевченко, М.Д.; Сидоров, Олександр Андрійович
    Житловий фонд міста за період з 1923 року по 1931 рік збільшений на 700 тис. мтр., або на 1/3 довійськового житлового фонду. Значно поширена мережа трамваю, водоканалізації. Покращено зовнішнє впорядкування міста. Одначе темпи зросту міського господарства ще значно відстають від рівня розвитку промисловостіи і зросту населення, утворюючи цілу низку утруднень і перебоїв щодо задоволення потреб промисловости та побутових потреб населення. (Голова Харківської міської ради О. Сидоров).
  • Ескіз
    Документ
    Харьков : краткий путеводитель по столице Украины
    (Харьков : Укрполіграфоб’єднання, 1932) Менделеевский съезд по чистой и прикладной химии (6 ; 1932 ; Харьков), Оргкомитет; Менделєївський з'їзд з чистої та прикладної хімії (6 ; 1932 ; Харків), Оргкомітет
  • Ескіз
    Документ
    Харківський тракторний завод і новий Харків
    (Харків : Видавництво Харківської міської ради, 1930) Вольський, В.; Борфін, Б.
    На пустому досі Лосівському майдані за рік волею робітничої кляси виросте величезний завод. В червні 1931 року новий велетень дасть перший зазивний гудок, запрошуючи тисячі робітників до новеньких варстатів і машин. Через широко відчинені ворота заводу поповзуть довгою стрічкою десятки тисяч тракторів. Тракторний завод різко змінить не тільки обличчя Харкова, а й матиме великий вплив на всю промисловість України й навіть Союзу. Тракторобуд не буде поодинокий. Навколо нього виростуть нові великі заводи (верстатобудівний, струментальний, вісних залізниць, хемічної апаратури та ін.), будується соціялістичне місто.
  • Ескіз
    Документ
    Харьковский зоопарк : путеводитель
    (Харьков : 4 тип. Трансжелдориздата, 1934) Эвальд, Николай Петрович; Евальд Микола Петрович
    Зоопарк открыт ежедневно. С 1-го мая по 1-ое октября от 9 час. утра до 9 час. веч. С 1-го октября по 1-ое мая от 9 час. утра до 5 час. дня. Входная плата: Для детей и красноармейцев 30 коп. Для взрослых 50 коп. Организованным экскурсиям (не менее 15чел.) предоставляется скидка 50%. При зоопарке имеется зоомузей, в который посетители пропускаются за особую плату по 20 коп. с человека. Правила для посетителей зоопарка: 1. Животных не трогать, не дразнить и не кормить. 2. За оградительные барьеры не заходить. 3. Во внутренних помещениях не курить. 4. По траве не ходить, цветов не рвать и деревьев не ломать. 5. Не загрязнять Зоопарк каким бы то ни было Мусором. 6. Собак не заводить. 7. Фотографировать животных разрешается аппаратом без штатива, не заходя в помещение.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.
  • Ескіз
    Документ
    Пенсне і крила
    (Харків : ДВОУ «Література і мистецтво». 7 друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захаржевська, 6., 1933) Кандиба, Ф.
    «Йосип Григорович Неман належав до тієї малочисленної категорії харківських мешканців, що не лаяли трамваю. Це було не тому, що Неманові не доводилося зазнавати лиха від цього виду харківського міського транспорту. Ні, навпаки – молодому інженерові-конструкторові, затиснутому до того, що він не міг би вимовити власного імені, щоранку доводилося їздити трамваєм на роботу до авіаційного заводу і щовечора ним же повертатись додому…» (Ф. Кандиба «Пенсне і крила»)
  • Ескіз
    Документ
    Електроарсенал. Харківський турбіногенераторний
    (Харків : Видавництво «Пролетар», 1931) Бригада "Комуніста"
    Ленінградські заводи — „Електросила" та металевий завод, що були досі єдині постачальники турбогенераторів, не можуть задовольнити дедалі більших потреб нашої країни в електроенергії. Нові потужні турбіноґенераторні заводи, устатковані за останнім словом техніки, з продукційністю в мільйони кіловат, — лише вони можуть задовольнити голод країни на електроенергію. Ми вже будуємо ці заводи. Перший з них — це харківський турбіноґенераторний завод, а далі починають будувати уральський. У липні 1930 року, ВРНГ Союзу та Всесоюзне електричне об'єднання ухвалили збудувати в Харкові турбіноґенераторний завод, з продукційністю першої черги - 1.500.000 кіловат на рік. Це визначає, що загальна потужність турбогенераторів, що їх випускатиме протягом року харківський завод, дорівнює приблизно потужності трьох Дніпрельстанів або тридцяти Волховбудів. Щоб уявити собі машини, які випускатиме харківський турбінний, годі сказати таке: найменшої з них було б цілком досить, щоб задовольнити потребу на світлову та силову електроенергію такого великого промислового й культурного центру, як сьогоднішній Харків. Харківський турбіноґенераторний завод випускатиме машини потужністю від 50 тис. до 160 тис. в одному агрегаті. Тимчасом досі на заводах Союзу випускали турбогенератори щонайбільше потужністю 24 тис. кіловат. Наведених відомостей досить, щоб з'ясувати, яке значення має будівництво турбіногенераторного заводу для енерґоозброєння Радянського Союзу, для утворення енергетичної бази соціялістичної промисловости.