місто Харків

Постійне посилання колекціїhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/959

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 78
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Харьковский фармацевтический институт
    (Харьков, 1917-12-05)
  • Ескіз
    Документ
    Общество «Дома Братской Дружины» для призрения сирот и нищенствующих детей в гор. Харькове. Отчет с 27 октября 1904 г. по 1 января 1911 г. и за 1911 г. и Общий обзор о деятельности Комитета и Общества с момента учреждения «Дома Братской Дружины» с 1904 г. по 1-е января 1912 г.
    (Харьков: Типография и Литография М. Зильберберг и С-вья, 1912) «Дом братской дружины», общество (Харьков); «Будинок братської дружини», товариство (Харків)
    «…Попечительный Совет выражает глубокую благодарность Архитектору Сергею Григорьевичу Санину, который составил несколько проектов для дома Братской Дружины и по одобрении проекта приступил к постройке и окончил громадный дом безвозмездно, потерял немало времени и приложил много забот за все это время. И несмотря на далекое расстояние расходовал свои средства на поездки по наблюдению за постройкой дома…». (С. 11). «…Піклувальна Рада висловлює глибоку подяку Архітекторові Сергію Григоровичу Саніну, який склав кілька проектів для будинку Братської Дружини і після схвалення проекту розпочав будівництво і закінчив величезний будинок безоплатно, втратив чимало часу і доклав багато турбот за весь цей час. І, незважаючи на далеку відстань, витрачав свої кошти на поїздки зі спостереження за будівництвом будинку…». (С. 11).
  • Ескіз
    Документ
    Вартість та технічний стан націоналізованого фонду будов міста Харкова
    (Харків: Видавництво «Господарство України», 1930-03) Кейлін, М.Г.
    "Натепер вже закінчено інвентарізацію націоналізованих будов міста Харкова. Через те, що попередню розробку матеріялів роблено одночасно з оперативною роботою, і на кожний одержаний інвентаризований квартал негайно, коли закінчено оперативну роботу, опрацьовувано статистичну звідку основних питань обсліду, то можна у слід по закінчені роботи зробити підсумки про вартість та технічний стан цього фонду. Інвентаризувати націоналізований фонд треба було вже давно. Треба було форсувати всю роботу, бо зростало значення столиці України, як республіканського центру з одного боку, а з другого, тому, що майже не було потрібних для впорядкування будинкового господарства відомостів. Що місто Харків справді дуже зростало, за це промовляють дані про число забудованих будівель у межах нової смуги міста такими роками: 1917 року було — 15.618 будівель; 1923 - 17.254; 1926 — 20.926; 1927 —23.160; 1929 - 24.900 (приблизно). Людність міста Харкова примножується ось як: 1850 року було — 41.861 мешканців; 1883 — 160.562; 1901 — 198.237; 1917 - 362.672; 1926 - 409.500 (за переписом); 1929 - 450.000 (приблизно). Отже близькими роками примножиться людности в місті Харкові до 0,5 мілійонів чоловік. Основну роботу щодо інвентарізації будов виконало Інвентаризаційне Бюро Орендної Управи Комгоспу з 1-Х—1928 р. до 1-Х — 1929 p., тобто, на протязі року. Підготовну роботу виконано за рік до початку оперативних робіт".
  • Ескіз
    Документ
    Список домовладельцев г. Харькова [1901]
    (Харьков : Типография и Литография Н.В. Петрова, 1901) Харьковская городская управа. Статистический отдел; Харківська міська управа. Статистичний відділ
  • Ескіз
    Документ
    Господарство та культурне будівництво Харкова та приміської смуги : статистичний довідник 1927/28 – 1929/30 рр.
    (Харків : Редакційно-видавничий сектор Харківської міської ради, 1932) Харківська міська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Міська планова комісія
    Після здачі матеріялів довідника до друку до складу Харківської приміської смуги було приєднано чотири сільради, а саме: Русько-Лозівська с/р, Липецького р-ну, Манченківська та Протопопівська, Богодухівського р-ну і Прудянська — Золочивського р-ну. Відомості за всіма розділами довідника подано в межах на 1/1—.1931 р., за винятком «Сільського Господарства», в якому наведено дані також і за Прудянську та Русько-Лозівську с/р, що їх приєднано до Харківської міськради в 1931 році.
  • Ескіз
    Документ
    Коллективы беспризорных и их вожаки : сборник статей С.О. Лозинского, Н.П. Велецкой, А.В. Уласовой
    (Харьков : Культурно-просветительное издательство "Труд", Тип. ОкрИК’а, 1926) Лозинский, Сергей Осипович; Велецкая, Н.П.; Уласова, А.В.; Лозинський, Сергій Йосипович; Борович, Борис Осипович; Борович, Борис Йосипович
    Одна из больших общественных задач наших — ликвидация детской бездомности и беспризорности во всех ее формах. Конечно, вопрос упирается, всего раньше, в материальные возможности, и тут необходимо широкое участие всей нашей общественности, всех тех, кто принимает участие в строительстве возрождающейся страны. Одне з великих суспільних завдань наших – ліквідація дитячої бездомності та безпритульності у всіх її формах. Звичайно, питання впирається, раніше, у матеріальні можливості, і тут необхідна широка участь усієї нашої громадськості, всіх тих, хто бере участь у будівництві країни, що відроджується.
  • Ескіз
    Документ
    Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей
    (Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.
    20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Нарис з економіки Харківщини
    (Харків : Видавництво «Пролетарий», 1930) Сідоров, О.
    Коли саме засновано місто Харків, історики точно не встановили. У всякому разі за цю дату треба вважати середину ХVII сторіччя. На той час Харків — це було невеличке селище, що лежало по р. Харкову. Природні багатства місцевости та сприятливі топографічні умови призвели до швидкого зростання міста. Понад 100 років після цього Харків уже стає за центр так званої Слобідської України, а коли, у другій половині ХVII сторіччя, запроваджено губерський адміністра¬тивний поділ — за центр Харківської губерні. З цього часу Харків набуває значіння і як великий культурний центр, маючи такі рідкі тоді учбові заклади. Відкриття 1804 р. Харківського університету остаточно закріпляє за Харковом вагу культурного центру. В міру залюднення південних степів, прокладення залізниць та відкриття Донецького вугільного басейну, Харків стає і економічним центром, пов'язуючи ці найбагатші райони з промисловими та торговельними заходом і північчю. Переважна частина підприємств нової галузі виробництва — цукроварництва розмістилася поблизу Харкова; через нього пройшло багато залізничих колій, і це перетворило його на один з найбільших залізничих вузлів царської Росії; поруч народжувався індустріальний велетень — Донбас; у Харкові утворювалася основна база розподілу для всього півдня; нарешті, утворилася власна велика фабрично-заводська промисловість наприкінці XІХ сторіччя, — усе це сприяло буйному зростанню Харкова, Людність у ньому дуже збільшилась, зросла його економічна та культурна вага. Перед війною Харків своєю людністю посідав уже шосте місце серед міст колишньої Російської імперії. Тепер Харківщина — це великий промисловий район, де скупчено 10% загального числа підприємств цілої України, а продукції вони випускають 11% до загальної продукції, вироблюваної на українських підприємствах.