Залізничні станції та річні пристані на території Української СРР на 1 березня 1927 р.

Abstract

Протягом минулого 1925-26 операційного року в розподілі території України на окремі адміністративні округи сталися деякі зміни, і зокрема, Павлоградську округу 7 червня 1926 р. розформовано і райони — Близнюківський, Василівський, Григорівський, Межівський, Павлоградський та Юр'ївський приєднано до Дніпро-Петровської округи, а Лозівський район — до Харківської. Крім того, 1926 року до України приєднано : 29 січня частину Путивельського повіту Курської губерні, залучену до складу Конотіпської округи (Буринський та Гружчанський райони), і 28 травня частину Новозибківського повіту Гомельської губерні, залучену до складу Глухівської округи (Семенівський район). Далі, постановою ВУЦВК'у і Раднаркому УСРР з 29 вересня 1926 р. частину Тульчинської й Одеської округ приєднано до складу АМСРР. Нарешті, за той самий операційний рік під час розподілу округ на адміністративні райони пороблено чималі зміни в середині самих округ. Всі зазначені адміністративно-територіяльні зміни мали собі за наслідок чималі переміни в протязі залізничних колій по окремих округах, а також у розподілі по адміністративних округах та районах залізничних станцій і річних пристаней, через що перелік залізничних станцій і річних пристаней України з розподілом за адміністративними ознаками на 1 жовтня 1925 року, що його впорядкувало й видруковало Центральне Статистичне Управління на початку минулого 1926 року, нині втратив уже своє значення. Зважаючи на це, ЦСУ України визнало за потрібне впорядкувати наново й перевидати зазначений перелік за даними районування на 1 березня 1927 року, що й робить, випускаючи цю роботу.

Центральне Статистичне Управління.