Харьковские губернские ведомости. – 1839. – 21 января (№ 3)

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Автори

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харьков

Анотація

«Харьковские губернские ведомости» издавались на русском языке с 1838 года сначала еженедельно (тираж составлял 300 экз.), с 1866 года два раза в неделю, с 1868 года три раза, с 1870 года четыре раза, с 1874 года выходили ежедневно. В 1859—1865 годах при «Ведомостях» выходили «Прибавления» три раза в неделю. Газета прекратила существование 31 декабря 1915 года. Последним редактором газеты был профессор Харьковского университета Андрей Сергеевич Вязигин. По насыщенности, научности, серьезности помещаемых в неофициальной части статей «Харьковские губернские ведомости» занимали одно из ведущих мест среди провинциальных газет императорской России.

Опис

«…Тісні стосунки між редакцією «Харьковских губернских відомостей» та Харківським університетом встановилися з першого року існування видання. У газеті в 1838 р. можна знайти різноманітні звіти та оголошення, що висвітлювали поточне життя університету. Один з центральних матеріалів 1838 р. - стаття Г. Квітки «Про Харків і повітові міста Харківської губернії», де цілий розділ присвячено заснуванню університету та початку його історії. Першим же автором газети з числа університетських співробітників став І.І. Срезневський, який протягом 1839 р. опублікував тут свій великий нарис «Історичний огляд громадського устрою Слобідської України», який містив інформацію про адміністративно-територіальний устрій Слобожанщини з часів приходу до неї перших поселян і до її перетворенням на Харківську губернію. Стаття І.І. Срезневського задала той високий науковий рівень, на який потім орієнтувалися всі автори історичних матеріалів газети. Цікавим для історії української культури є другий матеріал І.І. Срезневського - некролог Г. Ф. Квітки, вміщений у № 33 газети за 1843 р. Крім звичних для некрологів фраз про скорботу та вірнопідданство небіжчика, некролог містить одне з перших осмислень значення Квітки для українській літератури. Де в чому тези І.І. Срезневського збігаються зі ставленням до Квітки-Основ'яненка М. Костомарова, який висловив його в своїй праці «Огляд творів малоросійською мовою», опублікованій в альманасі «Молодик» (1843)…» (Іванін О.М.)

Бібліографічний опис

Харьковские губернские ведомости: еженедельная газета. – 1839, 21 января (№ 3). – Харьков, 1839. – С. 13–20.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в