Єврейські релігійні свята : економічна основа їх та експлуататорська роля в минулому й сучасному

Abstract

Свято — це видатна частина народнього побуту. У євреїв кожне свято вимагає своєї певної обстанови в хаті і специфічної „кухарської продукції". У суботу та в усі святкові дні євреї повинні заживати не звичайної їжі, а особливих, спеціяльно виготовлених страв. Починаючи від славнозвісної «хали», фаршированої риби, «чолнт» та інших суботніх страв і кінчаючи пасхальними галушками з маци і йомкіпурськими пряниками та пурімськими пирогами (відомими на Україні під назвою «гамане вухо») — все це хатня господарка, пригнічена єврейська жінка, повинна виготовлювати власними руками. Щоб жінка могла акуратно виконувати свої „кухенні" і хатні обов'язки (напередодні пасхи вона повинна „очищати" хату від хомеца, „коширувати" посуду і т. ін.), рабини звільняли її від цілого циклю релігійних обов'язків і всіляко применшували її значіння як члена релігійної громади.