Вісник природознавства. – 1928. – № 2 (лютий)

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorб/а
dc.date.accessioned2017-04-12T10:59:20Z
dc.date.available2017-04-12T10:59:20Z
dc.date.issued1928-02
dc.descriptionПро назви „Асканія Нова" та „Чаплі". Державний заповідник „Асканія-Нова", широко відомий не лише в СРСР, а й за кордоном, одержав свою назву ще в 1832 р. від свого першого власника герцога Ангальт-Кетенського Фердинанда, що заснував на півдні тодішньої Росії Ангальтську колонію. Герцог Фердинанд володів на своїй батьківщині величезним маєтком, що звався — „Асканія", маючи навіть титул „графа Асканії". Позбавившись своєї прадідної Асканії, герцог своїм новим володінням у степах Таврії дав назву—„Асканія-Нова". Минав час. Асканія-Нова перейшла до родини Фальц-Фейнів, нині стала державним заповідником, а назва—„Асканія-Нова" збереглася. Але „Асканія-Нова" має ще й суто - українську назву —„Чаплі", що поволі витискує герцогську і фальц-фейнівську „Асканію". Відкіля взялася ця назва і що вона означає? В словниках української мови є слова —„чаплія" (рос.— сковородник, хватка) та „чапліїлно" (рос.—рукоятка к сковороднику). В словнику Даля є слова —„чапела"—(сковорода) і „чапля" (сковородник). Дві останні назви Даль приводить, як місцеві (очевидно, українські назви). Нарешті, в статті В. П. Семенова-Тян-Шанського—„О географическом содержании топографических карт" (Журн. „Краеведение", 1927 р., № 1) читаємо: „Мелкие, круглые, плоские на дне выдолбины на равнинах известны под именем „блюдцев", иначе „подов", „падов" или „чапель". Термін „чапля", без сумніву український, В. П. Семенов-Тян-Шанський ототожнює з російськими термінами „блюдце", „поды", „пады". На підставі сказанного для географічного російського терміну „блюдце степное", „пады", „поды" слід узаконити відповідний український термін — „чапля", „чапела" з місцевим синонімом — „озерявина" (на Полтавщині), цілком відкинувши такі терміни, як „пади", „поди" (як російські), та „мисочка степова", „тарілочка степова", „блюдце степове" (як штучні). Разом з тим назву державного заповідника „Чаплі", слід вважати за суто-українську стару назву географічного походження. „Чаплі" — це степова рівнина з великою кількістю чапель. „Чаплі"—це назва певного географічного краєвиду. Відповідно — „піски", „ліси", „озера" і т. и. для означення теж певних краєвидів. (Проф. К. Дубняк).ru_RU
dc.description.abstractПовені на Підкарпатті XII—XVIII в. Давні наші літописи є доволі скупі на звістки про повені. Нашу увагу звернено тут тільки на повені, що були в Галичині, на Підкарпатті. Привід до цього дає нам остання катастрофальна повінь карпатських рік в серпні минулого 1927 року. Перша літописна записка, що відноситься до Галичини, а саме до Дністра під Галичем, є з 1164 р. „Того ж року була повінь („поводь") велика в Галичі; божим допустом, як умножився дощ, несподівано, в один день і в ніч пішла вода з Дністра велика на болоння і дійшла аж до Викового болота і потопила людей більше як 300, що були пішли з сіллю з Удеча; і багато людей здіймали з дерев і вози, що їх вода позакидала, а богато инших потонуло; і було у них збіжжя сильно дороге на ту зиму". (Іпат. під 6672). Літопис на жаль не подає, в якому місяці була ця Дністрова повінь; із згадки про дорожнечу на хліб виходило б, що повінь не дала зібрати збіжжя, отже була десь літом чи в осени. (Іван Крипякевич)ru_RU
dc.identifier.citationВісник природознавства / Природнича секція Харківського наукового товариства. – Харків : Харківське наукове товариство, 1928. – № 2 (лютий). – С. 65–130.ru_RU
dc.identifier.urihttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/5554
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherХарків : Харківське наукове товариство. Держдрукарня «Харків-Друк»ru_RU
dc.subjectResearch Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History of scienceru_RU
dc.subjectResearch Subject Categories::NATURAL SCIENCESru_RU
dc.subjectKharkiv magazineru_RU
dc.subjectХарківru_RU
dc.subjectUkraineru_RU
dc.subjectHistory of Ukraineru_RU
dc.subjectУкраїнаru_RU
dc.subjectприродознавствоru_RU
dc.subjectПрироднича секція Харківського наукового товаристваru_RU
dc.subjectХарківське наукове товариствоru_RU
dc.subjectприродничі науково-дослідчі установиru_RU
dc.subjectпопуляризація природничого знанняru_RU
dc.subjectМахов Григорій, професорru_RU
dc.subjectТериторіальні дослідження грунтів на Україні за період 1887–1927 рр. та їх найближчі перспективиru_RU
dc.subjectРудницький Степан, професорru_RU
dc.subjectВигаслі вулкани українського Закарпаттяru_RU
dc.subjectУстінов Олександерru_RU
dc.subjectЕкологічне й кількісне вивчення наземної фауниru_RU
dc.subjectБризгалін Георгійru_RU
dc.subjectПро охорону альпійських рослин у Західній Європіru_RU
dc.subjectШершевицький Борисru_RU
dc.subjectВодянорозчинні вітаміни та поверхнеактивні твориваru_RU
dc.subjectПовені на Підкарпатті XII–XVIII в.ru_RU
dc.subjectКрипякевич Іванru_RU
dc.subjectПро назви «Асканія Нова» та «Чапля»ru_RU
dc.subjectДубняк К., професорru_RU
dc.subjectЗвідки пішла назва «Медобори»?ru_RU
dc.subjectРудницький Степан, професорru_RU
dc.subjectТарнані Іван, професорru_RU
dc.subjectБехтерів Володимир Михайлович, смертьru_RU
dc.subjectОсадча Н.ru_RU
dc.subjectШарлемань М.ru_RU
dc.subjectПроцакевич М.ru_RU
dc.subject„Асканія Нова"ru_RU
dc.subject„Чаплі"ru_RU
dc.subject«Медобори»ru_RU
dc.titleВісник природознавства. – 1928. – № 2 (лютий)ru_RU
dc.typeBookru_RU

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Ескіз
Назва:
Visnyk_pryrodoznavstva_2_1928___1.pdf
Розмір:
19.53 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ескіз
Назва:
Visnyk_pryrodoznavstva_2_1928___2.pdf
Розмір:
22.11 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Колекції

"Вісник природознавства" (1927–1929 рр.)