Українська шампань

Loading...
Thumbnail Image

Date

ORCID

DOI

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського

Abstract

Шампанню зветься одна з провінцій Франції, дуже багато на виноградники та уславлена своїми („шампанськими") винами. У нас на Україні „Українською Шампанню" прозвали район на лівому березі низового Дніпра, так само уславлений виноградниками та виноробством. Восені 1929 року на виноградниках „Української Шампані", в Основі зокрема, відбувся величезний страйк, що сколихнув широкі лави не лише сільсько-господарського пролетаріяту, але мобілізував навколо себе увагу всього робітництва України та РСРР. Історія розвитку виноградарства, що його капіталістичні форми збереглися аж до 1929 року, умови роботи і боротьби сільсько-господарського пролетаріяту — та колосально-політична школа, яку батраки пройшли підчас страйку на виноградниках української Шампані, оскільки цікаві, що ми вважаємо за свій обов'язок присвятити радянським читачам, зокрема наймитам, оцю брошуру.

Description

Український південь, або, як він тоді звався, — „Юг России", в своєму господарському розвиткові дуже різниться од інших районів України та Росії. Панство сюди потяглося на незаселені вільні степи вже тоді, коли кріпацтво переживало велику кризу. Найбільше розвиватися з господарського боку приморський край степовий почав після ліквідації кріпацтва. Ось сюди то, на Чорномор'я, у величезні економії степових поміщиків-дворян та німців-колоністів потекли ріки наймитсько-заробітчанського люду. З північних українських губерень та центральної Росії їхали вони залізницями, в тісних, брудних, товарних вагонах, пливли пароплавами по Дніпрі та йшли пішки ранньою весною, місячи босими ногами холодну вогку землю. Стягалася робоча сила наймитська, по степових містечках та станціях, що найбільш уславлені, як ринки робочої сичи заробітчанської, з них є: села — Новоукраїнка, Березовка, Казанка, Бирзула, Мостове; станції: Знам'янка, Голта, Роздільна, Долинська; міста: Миколаєв, Єлизавет (Зинов'євськ), Бобринець, Вознесенськ, Одеса, Кривий Ріг, Катеринослав (Дніпропетровськ), Олександрівськ (Запоріжжя). Чи ненайбільшим ринком робочої сили на півдні було містечко Кахівка на Дніпрі. Сюди весною (на „Микольський ярмарок 9 травня") з'їздилось по 20 - 30 тисяч наймитчан. Сюди ж на весні з'їздились управители та прикащики з багатих економій, наймали та гнали гуртки наймитів по багатих маєтках своїх господарів для нещадного визиску наймитської сили. Робочий день по економіях з весни й до осени був по 17—18 годин. У молотьбу коло молотарок з електричним освітленням він був ще довший. А щоб наймити не падали з ніг, їх напували водкою. Це тоді, коли для худоби робочий день був суворо - обмежений: для коняки — 11 годин, для вола — 10 годин. Заробітна плата (особливо, де наймити організовано не протестували) була дуже низькою. Вона коливалася в Херсонській губернії (1903 р.) від 20 коп. до 2-х крб.

Citation

Божко Сава. Українська шампань / Сава Божко . – Харків : Державне видавництво України, 1930 . – 49, (2) с.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By