Старий Харків : нариси

Abstract

Нариси ці є лише окремі епізоди з історії розвитку Харкова та його колоритного побуту. Хронологічно вони не мають безпосереднього звязку. „Заснування Харкова", будування його, події, що так чи інакше відбивалися на розвитку нової південної фортеці, що стала на захист Московської держави від наскоків татар, дано хоч і послідовно, але лише за період з заснування міста до 1738 року — останньої дати нападів татар на Слобідську Україну. „Підземне місто" — це не тільки розвідка за архівними матеріялами та спеціяльною літературою: тут з початку до кінця все перевірено персональним оглядом печерного лабіринту. На жаль, якраз цей цікавий історичний пам'ятник давноминулої доби не залишив по собі будь-яких більш-менш повних відомостей. „Мерзкое следствіе по харьковскому гнусному делу" — надзвичайно цікавий документ. Він характеризує побут „державного" керування країною за часів Павла І. „Бунт на Михайлівському майдані" — останній нарис. Його вже взято з останніх часів. В колишньому управлінні харківського поліцмайстра залишилися документи про цей бунт, що колись дуже схвилював урядовців і надав Харкову характеристики бурхливого міста. Всі ці нариси написано перш за все за допомогою: „Летописи Харьковской епархии" — великої праці епіскопа Філарета ; орієнтаційних відомостей П. Щелкова з його рідкої тепер книжки „Историческая хронология Харьковской губернии"; надзвичайно цінних відомостей з „Истории гор. Харькова за 250 лет" акад. Д. І. Багалія й інших його праць; паперів Чірікова ; „Своду законов Российской империи" ; документів з діловодства управління харківського поліцмайстра й инших. (Іволгін В.)