Харків очима сучасників

Постійне посилання на розділhttps://escriptorium.karazin.ua/handle/1237075002/958

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11
  • Ескіз
    Документ
    Коллективы беспризорных и их вожаки : сборник статей С.О. Лозинского, Н.П. Велецкой, А.В. Уласовой
    (Харьков : Культурно-просветительное издательство "Труд", Тип. ОкрИК’а, 1926) Лозинский, Сергей Осипович; Велецкая, Н.П.; Уласова, А.В.; Лозинський, Сергій Йосипович; Борович, Борис Осипович; Борович, Борис Йосипович
    Одна из больших общественных задач наших — ликвидация детской бездомности и беспризорности во всех ее формах. Конечно, вопрос упирается, всего раньше, в материальные возможности, и тут необходимо широкое участие всей нашей общественности, всех тех, кто принимает участие в строительстве возрождающейся страны. Одне з великих суспільних завдань наших – ліквідація дитячої бездомності та безпритульності у всіх її формах. Звичайно, питання впирається, раніше, у матеріальні можливості, і тут необхідна широка участь усієї нашої громадськості, всіх тих, хто бере участь у будівництві країни, що відроджується.
  • Ескіз
    Документ
    Второе рождение [Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского, Харьков] : сборник статей
    (Харьков : Книжная фабрика Партиздата ЦК КП(б)У им. Г.И. Петровского, 1932) Трудовая коммуна им. Ф.Э. Дзержинского; Трудова комуна ім. Ф.Е. Дзержинського; Бачелис, Илья Израилевич; Бачеліс, Ілля Ізраїльович; Шаховский С.; Гольдфарб Л.
    20 октября 1927 г. Назначение первого персонала в Коммуну. Этот персонал был невелик: заведующий Коммуной А. С. Макаренко, воспитатель Т.Д. Татаринов, завхоз из Ахтырки – Опришко и из Ахтырки же повар. 25 декабря 1927 г. – прибытие в Коммуну первой партии коммунаров из колонии им. Горького – 50 мальчиков и 10 девочек… 15 января 1928 г. организация орекстра коммунаров. Около 30 труб белого металла составили первое музыкальное багатство коммунаров. Появился и В.Т. Левшаков – несменяемый с тех пор капельмейстер…10 апреля 1930 г. – введение зарплаты для коммунаров… 20 января 1932 г. число коммунаров достигло 300 человек. 20 жовтня 1927 р. Призначення першого персоналу Комуну. Цей персонал був невеликий: завідувач Комуної А. С. Макаренко, вихователь Т.Д. Татаринів, завгосп з Охтирки – Опришко та з Охтирки ж кухар. 25 грудня 1927 р. – прибуття до Комуни першої партії комунарів із колонії ім. Горького – 50 хлопчиків та 10 дівчаток… 15 січня 1928 р. організація орекстра комунарів. Близько 30 труб білого металу склали перше музичне багатство комунарів. З'явився і В.Т. Левшаков - незмінний відтоді капельмейстер ... 10 квітня 1930 - введення зарплати для комунарів ... 20 січня 1932 число комунарів досягло 300 осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Харківська округа : статистичний щорічник
    (Харків : Харківське округове статистичне бюро, 1927) Шпак, С.Е.; Харківське округове статистичне бюро ЦСУ УРСР
    Із фондів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Рабочие подростки гор. Харькова. По материалам обследования, разработанным в статбюро Харьковского Рабмеда при 1 Укр. Инст. Раб. Мед.
    (Харьков : Харьковпечать, 1925) Алапин, В.; Алапін, В.
    Излагая результаты Харьковского обследования, мы могли только регистрировать факты, отмечая их значение и воздерживаясь от каких-либо выводов. Даже при беглом просмотре цифр, его нельзя назвать удовлетворительным. Серьезные нарушения здоровья отмечены у значительного круга подростков — от до всего их состава. Как указывалось выше, максимальную заболеваемость дает табачная и полиграфическая промышленности. Машиностроение можно считать относительно „благополучным". Только разработка материала обследования во всеукраинском масштабе и дальнейшее накопление материала из года в год повторяющихся обследований позволят впоследствии ответить на целый ряд интересных и практически важных вопросов о состоянии здоровья рабочих подростков, в связи с половыми, возрастными и национальными различиями и влиянии профессионального труда на подрастающее поколение.
  • Ескіз
    Документ
    Медик дев’ятнадцятого століття (записки)
    (Київ ; Харків : Державне літературне видавництво. Друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захарж., 6., 1936-02) Мельніков-Разведенков, Микола Федотович
    На урочисте відкриття університету 17-29 січня 1805 року зібралися численні представники влади, громадянства, дворянства. Але серед них не було головного «винуватця свята» В.Н. Каразіна… Підгородні селяни, що називалися «військовими обивателями», «пожертвували» 125 десятин землі понад Сумським шосе, тобто в перекладі на сучасну топографію вони пожертвували весь масив землі від колишнього Університетського саду до Шатилівки, включаючи майдан Дзержинського з прилеглими до нього величезними будинками, що тягнуться тепер на всі сторони від Держпрому: у подовжньому напрямку – від вул. Андрія Іванова, к. Ветеринарної вулиці, до Міського парку; в поперечному напрямку – від вулиці Лібкнехта до Павлівки… Харківський медичний факультет був офіціально відкритий 17 січня 1805 року, за старим стилем, під назвою «Врачебного отделения» Харківського університету, в який входили ще такі три відділи: словесний (історико-філологічний), етико-політичний (юридичний) і математичний. (Мельніков-Разведенков Н.Ф.)
  • Ескіз
    Документ
    Трактороград
    (Харків : ДВОУ Державне видавництво «Пролетар», 1931) Мусьев, С.; Мус'єв, С.
    При виборі місця для розташування майбутнього соціалістичного міста, що йому ми поки даємо умовну назву „Трактороград", одним із головних міркувань було те, що обслуговуваний містом тракторний завод буде збудований в шости кілометрах од Харкова, на так званому Лосевому майдані. Десятки тисяч робітників і службовців тракторного й інших заводів, розташованих на майдані та інших адміністративних і соціяльно-культурних установ, що обслуговують Тракторобуд, оселяться в новім місті. Це висуває потребу максимального наближення міста до території заводу. З цієї потреби виникло два варіянти. Перший варіянт — збудувати місто на вільних масивах, що прилягають до східніх підвищених околиць Харкова, на Салтівському майдані. Другий варіянт — збудувати місто на території Лосевого майдану, на південь від тракторного заводу. Обидва варіянти рівноцінні щодо вартости всього будівництва. Будування соціялістичного міста, виходячи з розрахунку стотисячного населення, на Лосевому майдані орієнтовно коштуватиме 185.668 тисяч крб. Таку ж приблизно суму коштуватиме й будування міста на Салтівському майдані. Вибір припав на Лосевий майдан, і от з яких причин. Не даючи ніяких економічних переваг, будування міста на Салтівському майдані зв'язане з дуже гострою транспортною проблемою. Створюються величезні утруднення в справі перекидання робітників на місце роботи, Це перекидання забере в робітників по дві години часу, і зокрема обідню перерву не можна буде доцільно використати. Щоб дати можливість її доцільно використати, треба спеціяльно на території заводу збудувати низку додаткових установ харчування і культурного відпочинку на величезне число робітників. Опріч усього, Салтівський майдан перебуває в близькім сусідстві з невпорядкованими околицями Харкова і небезпечний щодо малярії заболоченими річками, що є в цьому районі. Зрозуміло, що абсолютно недоцільно будувати нове соціялістичне місто поблизу малярійних джерел і, звичайно, вибір припав на Лосевий майдан. Це місце своїм розташуванням не являє ніякої небезпеки для здоров'я населення, а щодо близькости до промислових підприємств, то, як запевняють високоавторитетні наукові сили, відокремлення промислового кварталу від житлового недоцільне, бо заходи охорони праці роблять сучасне виробництво безпечним для здоров'я людини. Крім того, питання транспортного зв'язку нового міста з Харковом розв'язується просто. Зв'язок із столицею буде забезпечено правильним курсуванням двох ваґонів трамвайних потягів з інтервалом на 20 хвилин. За орієнтовними підрахунками, для цього треба 6 моторових і стільки ж причіпних трамвайних ваґонів. Зв'язок нового міста з Харковом буде ще здійснюватись за допомогою асфальто-бетонного шосе і залізниць.
  • Ескіз
    Документ
    Забота о семьях воинов
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-09) Кулініченко, Олена; Кулиниченко, Елена
  • Ескіз
    Документ
    На передовой фабрике [фабрика имени Осоавиахима. Харьков]
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Голубчик, Сарра
  • Ескіз
    Документ
    Тыл от фронта неотделим
    (Москва : Издательство «Правда», 1941-08) Ткаченко, З.
  • Ескіз
    Документ
    Восстановим детские ясли
    (Москва : Издательство «Правда», 1944-01) Мухина, Е.